Кримінально-правова характеристика злочину планування

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ЗЛОЧИНУ, ПЛАНУВАННЯ, ПІДГОТОВКИ, РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ВІЙНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ …………………………………8
1.1.Мiсце злочину, передбаченого ст. 437 Кримінального кодексу України, в Особливiй частинi кримiнального права………………………………8
1.2 Значення для кримінально правової політики забезпечення національної безпеки України…………………………………………………..17
Висновки до Розділу 1……………………………………………………..22
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ ПЛАНУВАННЯ, ПІДГОТОВКИ, РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ВІЙНИ…………………………………………………………..24
2.1. Об’єкт та об’єктивна сторона складу злочину………………………24
2.2. Суб’єкт та суб’єктивна сторона складу злочину……………………30
Висновки до Розділу 2……………………………………………………..36
РОЗДІЛ 3. КВАЛІФІКАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ, ПІДГОТОВКИ, РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ВІЙНИ……………………38
Висновки до Розділу 3……………………………………………………..47
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………52

ВСТУП
Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 року, вперше в українському законодавстві містив розділ, до якого входили злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Злочинні діяння, які найбільше турбують світове співтовариство від початку ХХ століття, не мали відображення в кримінальному законодавстві нашої держави до початку ХХІ ст.
На сьогодні така ситуація виправлена українськими законодавцями. Спираючись на норми міжнародного права та світову практику, ними було укладено розділ Особливої частини Кримінального кодексу України, який охопив склади злочинів, що носять міжнародний характер та посягають на найвищі світові цінності, такі як невід’ємні права людини, мирне співіснування держав і народів, світова екологія та культура.
Одним із злочинів, що посягають на вищеперераховані світові цінності, є злочин планування, підготовки розв’язування та ведення агресивної війни (ст. 437 Кримінального кодексу України). Саме на характеристиці цього суспільно небезпечного діяння хотілося б зупинитися у даній кваліфікаційній роботі. Адже відносно недовгий час існування такого складу злочину в національному кримінальному законодавстві робить його цікавим об’єктом для дослідження. А тісний зв’язок із міжнародним публічним правом дає можливості для більш широкої його характеристики.
Актуальність обраної для дослідження теми полягає у тому, що аналіз та характеристика даного складу злочину більшістю науковців здійснюється виключно в контексті національного законодавства, з частковими посиланнями на міжнародні нормативні акти. Доволі мало уваги приділяється тяжінню даного злочину до міжнародно-правових норм, його бачення з точки зору світового співтовариства та національного законодавства інших держав. Доцільність даної роботи полягає швидше не у розв’язанні юридичних проблем, пов’язаних із обраню тематикою, а в спробі сформулювати нове бачення характеристики даного складу злочину, відмінне від традиційного для української правової науки радянського стилю бачення та аналізу кримінально-правових норм.
Метою роботи є характеристика злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни, детальний аналіз елементів складу даного злочину та визначення його місця в системі кримінального права України. Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі основні завдання роботи:
• проаналізувати міжнародне законодавство, що стосується злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни, закріпленого в національному законодавстві;
• визначити роль Нюрнберзького та Токійського військових трибуналів у формуванні поняття та складу злочину «агресивної війни»;
• з’ясувати роль та суспільне значення кримінальної карності даного правопорушення для світового співтовариства;
• дати характеристику складу злочину, передбаченого ст. 437 Кримінального кодексу України;
• порівняти його з аналогічним правопорушенням, закріпленим у Кримінальному кодексі Російської Федерації, визначити чи наявні між ними відмінності;
• визначити особливості притягнення до відповідальності винних осіб;
• встановити підсудність даного злочину, враховуючи його міжнародний характер;
• з’ясувати особливості кваліфікації діяння, передбаченого ст. 437 Кримінального кодексу України;
• розмежувати злочин планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни зі схожими за складом міжнародними та військовими злочинами.
Об’єкт дослідження – розділ ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України – злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, зокрема, злочин планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни (ст. 437 Кримінального кодексу України).
Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика злочину планування, підготовки, розв’язання та ведення агресивної війни, передбаченого ст. 437 Особливої частини Кримінального кодексу України.
Аналізуючи стан розробки проблеми, варто відзначити, що значний внесок у розробку концепції кримінальної відповідальності за злочину проти миру та безпеки людства (міжнародні злочині) та їх класифікацію зробили вітчизняні вчені, такі як М. Антонович, В. Базов, В. Землянська, К. Іскров. Важливим для дослідження поняття міжнародних злочинів є саме визначення злочинів цього виду.
Також однією з перших, хто найбільш повно дослідив злочини, що посягають на міжнародний правопорядок, і щодо яких на той час були укладені міжнародні угоди між державами, була В. Іщенко.
Що ж стосується науковців, які досліджували злочин планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни у контексті національного законодавства, то до них належать Бахуринська О.О., Дячук С.І. та інші.
Джерела дослідження, використані в роботі, це, перш за все, законодавство України (Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про оборону України», Концепція національної безпеки України, рішення Пленуму ВСУ), міжнародні нормативні документи (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії», Додатковий протокол до Женевських конвенцій про захист жертв війни, Статути Нюрнберзького трибунал, трибуналу по Близькому Сходу, Югославії, Руанді, Статут Міжнародного кримінального суду та ін.), Кримінальний кодекс Російської Федерації, науково-практичні коментарі до нормативних актів, статті в юридичних журналах на дану тематику, підручники з кримінального та міжнародного права, Інтернет-джерела.
Методи дослідження, які використовувалися у роботі: діалектичний метод для пояснення взаємозв’язку кримінально-правової та міжнародно-правової відповідальності особи і держави за вчинення злочину; історичний метод для характеристики поняття «міжнародні злочини», їх розвитку, закріплення в національному законодавстві України, також для з’ясування ролі понять «агресія», «агресивна війна», їх закріплення в міжнародних актах та Кримінальному кодексі України; логіко-семантичний метод, який допоміг дати визначення понятійному апарату, що використовувався у роботі; аналіз, який найбільш повно застосовується у другому розділі роботи, де досліджується склад злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни шляхом характеристики окремих його елементів; метод синтезу, за допомогою якого, спираючись на попередній аналіз окремих ознак і елементів складу злочину, були встановлені узагальнюючі характерні ознаки даного діяння; формально-юридичний метод, як і аналіз, використовувався для характеристики злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни, а також деяких норм міжнародного права; порівняльно-правовий метод використовувався при здійсненні порівняння злочину, передбаченого ст.437 Кримінального кодексу України, з аналогічним протиправним діянням, закріпленим у кримінальному кодексі Російської Федерації.
Практичне значення роботи полягає в тому, що злочин планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни хоч і належить до категорії злочинів проти миру та безпеки людства, проте є не дуже «популярним» для досліджень на фоні інших злочинів цієї категорії, таких як тероризм, застосування зброї масового знищення, геноцид, піратство та ряд інших, тому існує відносно невелика кількість праць на дану тематику. Разом з тим, на фоні сучасних політичних реалій, проблема агресії стає все актуальнішою, викликає дискусії не лише у правових, а й політичних колах (до прикладу, відсутність згоди держав-учасниць Римського статуту щодо визначення поняття агресії у даному документі). Виходячи з вищесказаного, намагалися з’ясувати, яким чином такі міжнародно-правові процеси можуть відобразитися на чинному Кримінальному кодексі України, зокрема ст. 437.
Структура роботи є типовою для досліджень у галузі кримінального права, які характеризують конкретний склад злочину. Дана кваліфікаційна робота містить три розділи. Розділ І “Місце злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни у Кримінальному кодексі України та його значення для кримінально-правової політики ” складається з двох підрозділів: “Місце злочину, передбаченого ст. 437 Кримінального кодексу України, в Особливій частині кримінального права ”, у якому дається загальна характеристика злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни в контексті міжнародного та національного права; “Значення для кримінально правової політики забезпечення національної безпеки України ”, в якому злочин, передбачений ст. 437 Кримінального кодексу України, розглядається як елемент забезпечення національної безпеки нашої держави. Розділ ІІ “Юридичні ознаки складу злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни ”, який складається з двох пунктів: “ Об’єкт і об’єктивна сторона складу злочину ” та “Суб’єкт і суб’єктивна сторона складу злочину ”, які розкривають поняття і характеризують відповідні елементи злочину планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни. Розділ ІІІ “Кваліфікація планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни ” містить опис важливих для кваліфікації злочину ознак, та висвітлення деяких проблемних питань щодо практичного застосування ст. 437 Кримінального кодексу України.