Факторинг, значення та функції на сучасному етапі

Зміст
Вступ……………………………………………………………………..3
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади інформаційного забезпечення системи державного управління………………………………………………8
Розділ 2 Організація діяльності державного управління із застосуванням інформаційного забезпечення……………………………….14
Розділ 3 Напрями вдосконалення інформаційного забезпечення системи державного управління………………………………………………19
Висновки…………………………………………………………………26
Список використаної літератури……………………………………….30

Вступ
Державне управління — надзвичайно важлива сфера реалізації державної влади. За своїм змістом воно органічно поєднано з виконавчої гілкою державної влади.
Останнім часом рівень організуючого впливу виконавчої влади на суспільні процеси не задовольняв потреби динамічного розвитку громадянського суспільства, енергійного формування цивілізованого соціально-економічного укладу та демократичної, соціальної, правової держави. За останні роки не вдалося досягти такого рівня організації виконавчої влади, який властивий функціонально ефективній і структурно злагодженій системі.
Сьогодні вихід нашого суспільства із системної кризи потребує такої організації виконавчої влади, яка б забезпечувала істотне підвищення дієвості державного управління. Досягти такого становища неможливо без широкого використання наукових підходів до реформування всіх основних інститутів державного управління. Саме цього бракує нині в ході підготовки і проведення в Україні радикальної адміністративної реформи.
Тому необхідним є суттєве поглиблення досліджень управлінської проблематики, а в межах юридичних наук — особливо її організаційно-правових аспектів. Зокрема, більшої теоретичної уваги потребує аналіз суспільної сутності державного управління і управлінського змісту виконавчої влади, характеру співвідношення і взаємодії виконавчої влади з іншими гілками державної влади, розмежування державного управління і місцевого самоврядування, забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина в діяльності апарату державного управління.
Великого прикладного значення набуває проблематика, пов’язана з якісним покращенням організації та діяльності системи органів виконавчої влади, визначенням структурно-функціональних засад побудови цієї системи, шляхів оптимізації розмежування компетенції та відповідальності органів виконавчої влади як по «вертикалі», так і по «горизонталі», тенденцій трансформації змісту, функціонування та форм правового регулювання державної служби, а також системи контролю у сфері державного управління.
Необхідною умовою ефективного вирішення проблем державного управління є обґрунтування напрямків реформування адміністративного законодавства, що передбачає запровадження: пріоритетності законодавчої регламентації прав, обов’язків та порядку діяльності органів виконавчої влади; відповідальності органів виконавчої влади, їх посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких було порушено, та обов’язкового відшкодування заподіяних цим громадянам збитків; можливості оскарження громадянами зазначених порушень як в межах системи органів виконавчої влади, так і судовим шляхом, використовуючи механізми так званої адміністративної юстиції.
Значної уваги заслуговує проблематика, пов’язана з виявленням особливостей державного управління в окремих сферах суспільного розвитку. Зокрема, в сучасних умовах надзвичайно актуальне значення має розкриття місця і ролі державного управління у вирішенні завдань економічного зростання, у сферах соціально-культурного будівництва, з питань національної безпеки країни [6, с. 87–88].
Актуальність теми. На шляху інтеграції України до світової спільноти постали завдання формування єдиного ефективного інформаційного простору державного управління, а також механізмів його забезпечення. Сучасне державне управління різних галузей функціонує в умовах високої складності, невизначеності і динамічності навколишнього соціально-економічного середовища. Зростання рівня інформатизації світового ринку, що дає змогу отримати практично миттєвий доступ до будь-якої ринкової інформації, спричинює різке зростання конкуренції між виробниками. Це зумовлює необхідність формування єдиного інформаційного простору, який є адекватним ринковим механізмам і розкриває перед суб’єктами ринку широкі можливості для розробки ефективних стратегічних і тактичних рішень за всіма напрямами діяльності.
На етапі демократизації суспільство вимагає від органів державної влади відкритості, прозорості роботи, якісних державно-управлінських послуг, а також ефективного, раціонального використання матеріальних ресурсів держави. Найважливішим моментом у формуванні такої системи є створення електронного уряду. Проблеми створення електронного уряду, а також систем інформаційно-аналітичного забезпечення всіх рівнів державної влади, що становитимуть єдину інформаційну мережу, широко розглядаються науковою громадськістю, однак досі не здійснені на практиці.
Дослідженнями різних аспектів автоматизації управління і формування інформаційної інфраструктури займалися: В. Бакуменко, А. Голубицький, А. Дєгтяр, Л. Донець, Г. Климовицька, Т. Куценко, А. Нікіфоров, Я. Пущак, С. Чистов, О. Шевчук та інші. Проте особливості сучасного Інтернет-середовища та умови впровадження його в державне управління, зокрема інтернет-маркетинг як альтернатива існуючій традиції державного управління, в науковій літературі не досліджувались. Разом з тим маркетинговий менеджмент, за сучасними уявленнями, найбільше відповідає суб’єкт-суб’єктній парадигмі державного управління з дієвим зворотним зв’язком. На жаль, методи управління, що залишились у спадок від тоталітарного режиму, суперечать інформаційному наповненню сьогодення та не дають очікуваних синергетичних ефектів. Просте ж збільшення користувачів Інтернет або комп’ютерів в органах державного управління теж не дає ефекту. Державне управління потребує нових підходів, нової філософії і практики, та засобів їх упровадження.
Тому актуальність цього дослідження визначається відсутністю ефективного адаптивного механізму інформаційного забезпечення державного управління [9, с. 101-112].
Мета і завдання дослідження. Мета полягає в розробці науково-теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення інформаційного забезпечення системи державного управління.
Для досягнення мети в курсовій роботі було поставлено такі завдання:
 обґрунтувати теоретичні засади інформаційного забезпечення системи державного управління на основі виявлення суперечностей на шляху ефективних комунікацій у процесі демократизації;
 визначити роль маркетингу послуг та комунікаційного менеджменту в інформаційному забезпеченні системи державного управління;
 визначити теоретичні засади державної інформаційної політики;
 проаналізувати стан використання інформаційних технологій в організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління;
 розробити концепцію формування інформаційного простору державного управління;
 визначити можливості застосування нових засобів інформаційного забезпечення системи державного управління;
 удосконалено схему розвитку основних інформаційних ресурсів у системі державного управління;
 запропонувати схему використання Інтернет – маркетингу в системі державного управління.
Об’єкт дослідження – процес інформаційного забезпечення системи державного управління.
Предметом дослідження є механізми, методи, сукупність організаційних та економічних відносин щодо інформаційного забезпечення системи державного управління.
Методи дослідження. Дослідження спиралося на системний підхід до розвитку інформаційного забезпечення системи державного управління. При цьому воно проводилося за допомогою методів порівняльного економічного аналізу (формування висновків), групувань (аналіз сучасного стану організації діяльності державного управління із застосуванням інформаційного забезпечення), розрахунково-конструктивного і графічного (розробка основних напрямів удосконалення інформаційного забезпечення системи державного управління).
Матеріалами для дослідження послужили офіційно-документальні дані статистичних органів країни, законодавчі матеріали з інформаційного забезпечення системи державного управління, статистичні обстеження.
Теоретичне значення полягає в систематизації інформації щодо маркетингових досліджень як інформаційної забезпеченості системи державного управління.
Практичне значення полягає в можливості застосування матеріалу роботи для ефективної діяльності державними службовцями в управлінській сфері.
Структура курсової роботи складається з: вступу, трьох розділів, висновків та список використаної літератури.