Вплив державного боргу України на фінансове становище держави

ДЕРЖАВНОГО БОРГУ………………………………………5
1.1 Концептуальні підходи до визначення поняття державний борг………………5
1.2 Характеристика складових державного боргу……………………………………7
1.3 Характеристика обслуговування державного боргу…………………………….10
РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА ФІНАНСОВЕ СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНІ ЗА 2005 – 2008 рр………………………………………14
2.1 Формування та сучасний стан державного боргу України…………………….14
2.2 Оцінка внутрішнього і зовнішнього боргу України……………………………18
2.3 Проблеми пов’язані з впливом державного боргу на фінансове становище держави…………………………………………………………………………………21
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ЗМЕНШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ТА ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНОВИЩА ДЕРЖАВИ……………………………………………………………………………..26
3.1 Особливості управління державним боргом при нестійкому фінансовому становищі держави……………………………………………………………………26
3.2 Застосування зарубіжного досвіду в управлінні державним боргом України..29
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Фінанси — сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.
Державні фінанси являють собою досить розгалужену систему відносин, яка опосередковується формуванням і використанням централізованих на різних рівнях адміністративного поділу фондів грошових коштів. Розгалуженість цієї системи і наявність значної кількості фондів обумовлюється різноманітністю функцій держави і завдань, які вона вирішує, а також розмежуванням функцій і повноважень між різними рівнями державної влади.
Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків.
Центральною проблемою державних фінансів є проблема державного боргу.
Борг є важливим елементом кругообігу “доходи-витрати”. Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом. Створення боргу – це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним агентам, що здійснюють витрати. Якщо домогосподарства не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадження мають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.
Дослідження державного боргу України є актуальним тому, що державний борг суттєво впливає на макроекономічний розвиток держави, зокрема на параметри монетарної і фіскальної політики, на ринкову кон’юнктуру. Відсутність науково-обґрунтованої довгострокової боргової стратегії, недосконале, нераціональне проведення політики формування державного боргу, може стати деструктивним фактором для економіки, може зруйнувати фінансову систему країни, а велике значення зовнішнього боргу може призвести до втрати Україною своєї економічної незалежності.
Проблема впливу державного боргу на фінансову систему країни вважається досить дослідженою у західній літературі. Цій проблемі присвячені роботи класиків економічної думки Р. Барро, Дж. Бьюкенен, А. Лернер, Р. Масгрейв, Ф. Модільяні, Дж. Стігліц. Різні аспекти аналізу державного боргу розкриті у роботах сучасних українських та російських економістів зокрема В. Андрущенко, В. Федорова, Т. Вахненко, Є. Гайдара, О. Заруби, З. Луцишина, В. Лисицького, В.Корнєєва, С.Льовочкіна,
Метою роботи є визначення впливу державного боргу на фінансову систему України.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати сутність державного боргу України;
2. Визначити структуру державного боргу;
3. Проаналізувати поняття державного боргу та його функції;
Об’єктом даного дослідження є державний борг України.
Предметом – сучасний стан державного боргу України, його розмір та методи управління ним.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Графічний.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.