Відшкодування матеріальної шкоди (цивільно-правовий аспект)

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6
1.1 Загальні положення про відшкодування шкоди 6
1.2 Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди 14
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ 22
2.1 Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою 22
2.2 Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки 25
2.3 Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю 30
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 39

Вступ

Актуальність теми. Ефективність приватноправового регулювання особистих немайнових та майнових відносин можлива за наявності щонайменше двох наступних обставин: а) що права та інтереси учасників цих відносин не будуть порушуватися; б) що у разі порушення цих прав та інтересів учасникам цивільних відносин будуть гарантовані захист і відповідні відшкодування або компенсації завданих правопорушенням втрат. Тому роль, яку виконує інститут відшкодування завданої правопорушенням шкоди, досить відчутна і серед інших правових засобів захисту порушених прав та інтересів учасників цивільних відносин посідає одне із провідних місць.
Оскільки у даному разі йдеться про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок протиправної поведінки (дії або бездіяльності) відповідальної за цю шкоду особи, то зобов’язання, що виникають за зазначеної причини, інколи називають деліктними, шкоду — деліктною, тобто сама назва зобов’язання із завдання шкоди бере свій початок і походить від латинського слова «delictum», яке застосовувалося ще римськими юристами і означало правопорушення, тобто «завдання шкоди окремій особі, її сім’ї або майну порушенням правового припису або заборони, внаслідок чого незалежно від волі правопорушника виникають нові права і правові обов’язки». Саме відшкодування шкоди і складає обов’язок, який боржник повинен виконати на користь кредитора. Вочевидь, що йдеться про зобов’язання, тобто право відношення, яке виникає внаслідок протиправного завдання шкоди, у зв’язку з чим потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від правопорушника, який завдав шкоди (боржника), виконання його обов’язку відшкодувати завдану шкоду.
Зобов’язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб’єктивних особистих немайнових та майнових прав і інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов’язання належать до роду не договірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і заподіювачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов’язальних відносин.
Зобов’язання з відшкодування шкоди є різновидом зобов’язань не договірних і односторонніх, тобто таких, де на стороні потерпілого (кредитора) існує тільки право вимагати від правопорушника (боржника) виконання ним свого обов’язку відшкодувати завдану ним шкоду, а на стороні боржника лежить тільки обов’язок відшкодувати шкоду. Саме ж відшкодування шкоди, окрім того, що воно складає зміст обов’язку боржника, є також одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом (ч. 2 ст. 16 ЦК).
Проблему відшкодування матеріальної шкоди з цивільно-правової точки зору досліджували такі вчені, як Бірюков І.А., Боброва Д.В., Дзера О.В., Доліненко Л.О. Доліненко В.О., Сарчевська С.О. та ін.. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження чинне цивільне законодавство України.
Предметом дослідження є цивільно-правові норми, що регулюють відшкодування матеріальної шкоди.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей відшкодування матеріальної шкоди з цивільно-правової точки зору. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати загальні положення про відшкодування шкоди;
2. Визначити спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди;
3. Проаналізувати відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою;
4. Дати характеристику відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;
5. Коротко охарактеризувати відшкодуванню шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Метод аналізу. Даний метод полягає у загальному вивчені предмету, його осмислені.
4. Метод синтезу. Суть цього методу полягає у вивчені предмета в цілісності.
5. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему..
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про особливості відшкодування матеріальної шкоди з цивільно-правової точки зору.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.