Відкриття справи як стадія цивільного процесу

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6
1.1 Поняття цивільного процесуального права і його значення 6
1.2 Цивільне судочинство і його стадії 11
РОЗДІЛ 2. ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ У СУДІ 17
2.1 Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді 17
2.2 Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації 19
2.3 Об`єднання і роз`єднання позовів 23
2.4 Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову 26
2.5 Зміни в позовному спорі 29
2.6 Забезпечення позову 33
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 39

ВСТУП

У процесі реформування судової системи України одним з пріоритетних напрямків удосконалення цивільного судочинства стало підвищення якості процесуально-правової регламентації підготовки цивільних справ до судового розгляду, оскільки на цій стадії цивільного процесу закладаються основи для повного і своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ. Саме від рівня проведення підготовчих дій значною мірою залежить законність і обґрунтованість кінцевих актів правосуддя.
Цивільне процесуальне право – це сукупність і система правових норм, предметом регулювання яких є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах. Такі відносини визначають процесуальний порядок провадження в цивільних справах, який складається:
– з провадження по розгляду і вирішення справ по спорах з цивільних, сімейних, трудових, земельних та кооперативних правовідносин;
– справ, що виникають з адміністративно-правових відносин і справ окремого провадження.
Все це є провадженням в цивільних справах. Процесуальний порядок провадження в цивільних справах як предмет цивільно-процесуального права визначаються:
– системою процесуальних дій, які виконуються судом, органом судового виконання, учасниками процесу;
– предмет визначається змістом, формою, умовами виконання процесуальних дій;
– системою цивільно-процесуальних прав і обов’язків суб’єктів правовідносин;
– гарантіями реалізації цивільно-процесуальних прав і обов’язків.

Порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається Цивільним процесуальним кодексом України. Законодавство про цивільне судочинство встановлює порядок розгляду справ по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та колгоспних правовідносин, справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справ окремого провадження. Справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справи окремого провадження розглядаються за загальними правилами судочинства, крім окремих винятків, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Проблему відкриття справи як стадії цивільного процесу досліджували такі вчені, як О.П. Кучинська, Е.Ф. Куцова, А.Г. Мазалов, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, С.В. Наріжний, В.Т. Нор, Є.С. Нікулін, В.Я. Понарін, В.М. Савицький, М.С. Строгович, В.М.Тертишник, Л.І. Шаповалова, В.П. Шибіко, та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є цивільні процесуальні правовідносини, що виникають при відкритті цивільних справ.
Предметом дослідження є норми цивільного процесуального права України, які регулюють відкриття цивільних справ, та наукова література, присвячена досліджуваній проблематиці, судова практика та статистика.
Мета дослідження полягає у висвітленні особливостей відкриття справи як стадії цивільного процесу. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття цивільного процесуального права і його значення;
2. Проаналізувати цивільне судочинство і його стадії;
3. Дослідити позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді;
4. Дати характеристику забезпеченню позову;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
4. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.