Система підзаконних нормативно-правових актів в Україні 2

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ 7
1.1. Поняття та ознаки ПНПА 7
1.2. Види ПНПА в системі законодавства України 11

РОЗДІЛ 2. ДІЯ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ 25
2.1. Прийняття та набуття чинності ПНПА 25
2.2. Дія нормативно-правових актів, зокрема у просторі та за колом
осіб 29
2.3. Дія нормативно-правових актів у часі 37

ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45
ДОДАТКИ 47

ВСТУП

Нормативно-правові акти видаються компетентними органами, в строго встановленій формі. Нормативний акт є офіційним документом, носієм юридично значимої інформації. Крім того, нормативно-правовий акт має суворо визначені зовнішні реквізити, які дозволяють відносити його до відповідного виду, наприклад, розрізняти закон це чи постанова, а також визначити, коли і ким він був прийнятий, коли вступив у дію, коли був підписаний і т.д.
Сукупність нормативних актів в цілому складає систему законодавства в широкому сенсі, а у вузькому сенсі цього слова – лише систему законів. За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються на дві групи: закони і підзаконні акти.
Підзаконні нормативні акти є частиною загальної системи джерел права України, носіями основних властивостей і виразниками основних принципів, притаманних цій системі. Поряд з принципом верховенства закону одна з таких найважливіших властивостей – сувора ієрархія джерел права. Пов’язана з цим супідрядність нормативних актів забезпечує їхню єдність, вона є однією з передумов втілення законності. Ієрархія джерел права означає таку їх супідрядність, за якою нижчі за органом джерела випливають із вищих, не можуть ані суперечити їм, ані змінювати чи скасовувати їх.
Проте на практиці у підзаконних актах часом трапляються прямі порушення положень закону, його оминають, виникає небажане дублювання нормативного матеріалу. Трапляються випадки закріплення у підзаконних актах вузьких, однобічних управлінських рішень, спрямовані на захист суто відомчих інтересів. Тому необхідне дослідження даних актів, які передусім безпосередньо пов’язані з аналізом проблем забезпечення законності.
Актуальність дослідження. В останні роки законодавство нашої держави зазнає суттєвих змін. Застарілі норми Законів та Кодексів замінюються новими, більш адаптованими під сучасне суспільство. Таких змін та вдосконалень законодавства нам доведеться пережити ще чимало, адже новий Кабінет Міністрів та Президент продовжують іти шляхом реформування. Саме тому, дослідження системи підзаконних нормативно-правових актів в Україні, які дають змогу впровадити реформи на місцях, виявляється досить актуальним.
Проблему системи підзаконних нормативно-правових актів в Україні досліджувало багато вчених. Окремо виділимо такі публікації: „Місце і роль нормативно-правових актів Президента України” Бондаренко К. в журналі „Право України”, „Поняття, ознаки та значення нормативно-правового акту МВС України” – автор Ковальська В.В. в „Форумі права”. Цікавою є стаття про „Підзаконний акт” в юридичній енциклопедії – автор Богінич О.Л. Питання співвідношення закону та підзаконних нормативно–правових актів України досліджував Куценко І.В. Варто також відмітити статтю „Формула підзаконності: призначення та складові” в „Часописі Київського університету права”, автором якої є Мурашин О.Г.
Мета дослідження полягає в характеристиці системи підзаконних нормативно-правових актів в Україні. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття та ознаки підзаконних нормативно-правових актів;
2. Проаналізувати види підзаконних нормативно-правових актів в системі законодавства України;
3. Дослідити особливості прийняття та набуття чинності підзаконних нормативно-правових актів;
4. Описати дію нормативно-правових актів, зокрема у просторі та за колом осіб;
5. Коротко охарактеризувати дію нормативно-правових актів у часі.
Об’єктом дослідження є система законодавства України.
Предметом дослідження є підзаконні нормативно-правові акти та особливості їх дії в Україні.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Табличний: для створення таблиць в роботі.
6. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про систему підзаконних нормативно-правових актів в Україні. Це дасть змогу не лише більш повно та ґрунтовно досліджувати її в майбутньому, але й використовувати отримані результати та висновки в державотворчому процесі. Також зазначимо, що дане дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.