Право часів Центральної Ради здобутки та прорахунки 2

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОІСТОРИЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 6
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 11
2.1 Конституційне законодавство Центральної Ради 11
2.1.1. Перший універсал Центральної Ради 11
2.1.2 Другий універсал Центральної Ради 12
2.1.3 Третій універсал Центральної Ради 14
2.1.4 Четвертий універсал Центральної Ради 19
2.2 Соціально-економічне законодавство Центральної Ради 21
РОЗДІЛ 3. ЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ДЛЯ РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 27
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

ВСТУП

Актуальність дослідження. Народ України першого грудня 1991 року проголосував за державну незалежність і цим змінив установлений хід історії, засвідчив перед усім світом, що, незважаючи на жорстоке і послідовне викорінення генетичного коду ментальності нації, державницька ідея не знищена. Відновлення державності України – епохальна подія не тільки для самої України. Це одна з найвизначніших подій другої половини ХХ століття, хоча на даному етапі її розвитку ми спостерігаємо неузгодженість роботи всіх гілок влади. В той же час, історичний приклад Центральної Ради можна було б взяти за основу в сьогоднішній після кризовій обстановці в Україні, адже нашій країні конче необхідні рішучі та радикальні зміни як в законодавстві, так і в керівництві державою. Дослідження діяльності усіх гілок влади Центральної Ради могло б дати вичерпні відповіді, які кроки варто робити на шляху реформування законодавства, а які бажаного результату можуть і не принести.
Швидкому зростанню авторитету і впливу УЦР сприяло те, що вона відстоювала популярну в українському суспільстві ідею національно-територіальної автономії, подавала надію на розв’язання багатьох соціальних проблем. Основу політичної платформи УЦР становило гасло боротьби за національно-територіальну автономію України у федеративному зв’язку з демократичною Росією. За період свого існування Центральна Рада ухвалила та прийняла чотири універсали, які стали першими серйозними кроками на шляху до вдосконалення існуючих правових норм та незалежності України, а також безліч нормативно-правових актів конституційного та соціально-економічного характеру, частина з яких так ніколи і не була впроваджена в житті. Актуальність дослідження права часів Центральної Ради саме сьогодні зумовлюється тим, що саме за часів Центральної Ради було проголошено Незалежну Україну.
Проблему права за часів Центральної Ради досліджували такі вчені-історики та юристи, як Бабій Б. М., Білас І. С., Гунчак Т., Дубровіна А. В., Копиленко О. Л., Тація В. Я., Рогожин А. Й., Музиченко П. К., Кульчицький В. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є історичні процеси початку ХХ століття на території України, зокрема суспільні відносини, що виникали до створення Центральної Ради та зумовили специфіку її законодавчої діяльності.
Предметом дослідження є Універсали та інші законодавчі акти Центральної Ради, особливості її законотворчої діяльності.
Мета дослідження полягає в характеристиці права за часів Центральної Ради. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати загальноісторичні умови становлення Центральної Ради;
2. Визначити зміст та особливості законотворчої діяльності Центральної Ради в галузі конституційного, земельного, фінансового, податкового та соціального права;
3. Проаналізувати позитивні та негативні наслідки проголошених Центральною Радою документів для українського народу у ХХ столітті;
4. Проаналізувати значення Центральної Ради для розбудови української державності.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та узагальнення історичних фактів для з’ясування передумов та значення діяльності Центральної Ради.
2. Конкретно-наукові методи, зокрема:
2.1 Метод порівняльного аналізу для порівняння різних історичних джерел права часів Центральної Ради.
2.2 Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів Центральної Ради у 1917-1918 р.р.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
В першому розділі описуються загальноісторичні умови становлення Центральної Ради. В другому розділі характеризуються особливості законотворчої діяльності Центральної Ради. В третьому розділі аналізується значення законодавчої діяльності Центральної Ради для розбудови української державності