Процес доказування в кримінальній справі

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ………..8
1.1. Процес доказування як елемент процесу пізнання……………………………….8
1.2. Процесуальна форма доказування та його елементи………………………….16

РОЗДІЛ ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ…………………………………………………………………………………………………………………19
2.1. Збирання доказів………………………………………………………………………………….19
2.2. Закріплення доказів…………………………………………………………………………….23
2.3. Перевірка доказів…………………………………………………………………………………29
2.4. Оцінка доказів……………………………………………………………………………………..31

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ НА ОКРЕМИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА……………………………40
3.1. Процес доказування на стадії порушення кримінальної справи та досудового слідства………………………………………………………………………………………………40
3.2. Процес доказування на стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею……………………………………………………………………………………………………….45
3.3. Процес доказування на стадії судового розгляду кримінальної справи……………………………………………………………………………………………………………………48
3.4. Процес доказування на стадії провадження по перевірці та виконанню вироків, постанов та ухвал суду…………………………………………………………………………..69

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………………………….73

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………………..78

ДОДАТКИ

ВСТУП
На даному етапі української державності якісні зміни судочинства зумовлюють необхідність не тільки вдосконалення існуючого законодавства, але і значного підвищення якості і ефективності кримінально-процесуальної діяльності. Правоохоронні органи зобов’язані робити все необхідне для забезпечення збереження державної, колективної і індивідуальної власності, охорони честі і достоїнства громадян, вести рішучу боротьбу із злочинністю, попереджувати будь-які правопорушення і усувати причини, що їх породжують.
Одним з найважливіших завдань правової науки є озброєння правоохоронних органів держави дійовими засобами і методами боротьби із злочинністю. Розв’язання цього завдання значною мірою залежить від рівня розвитку кримінально-процесуальної науки. Це вимагає від кожного працівника правоохоронних органів всестороннього знання тих теоретичних та практичних питань, від вирішення яких безпосередньо залежить підвищення рівня судової і слідчої роботи. Для успішного вирішення завдань кримінального судочинства суд, суддя, прокурор, слідчий, особа, яка провадить дізнання, зобовۥязані встановити: чи був вчинений злочин, який саме, хто винний у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для законного і обгрунтованого вирішення справи і захисту прав і законних інтересів учасників процесу.
Особливо великого значення у зв’язку з цим набуває законність в діяльності слідчих, прокурорських та судових органів при розслідуванні і вирішенні ними кримінальних справ, виконанні завдань кримінального судочинства.
Все вищесказане досягається шляхом вдосконалення доказового права, яке складають норми кримінально-процесуального права, що встановлюють коло обставин, що підлягають доказуванню, на кому лежить обовۥязок доказування, порядок збирання, перевірки і оцінки доказів та інші процесуальні дії.
При цьому на загальному фоні посилення боротьби із злочинністю кримінально-процесуальне законодавство повинно зберігати тенденції розвитку судової, прокурорської і слідчої практики, пов’язані з демократизацією і гуманізацією кримінального судочинства – посиленням гарантій, прав, законних інтересів і свобод особистості, підвищенням ролі і незалежності суду при здійсненні правосуддя, розширенням і зміцненням інституту захисту у кримінальних справах, корінним поліпшенням прокурорської і слідчої роботи, – вдосконалення гарантій законності і справедливості судових рішень. Адже визначальним напрямком кримінально-процесуального судочинства є реальний захист прав та законних інтересів людини і громадянина в усіх сферах суспільного життя.
Актуальність теми. Питання вивчення такого кримінально-процесуального інституту як процес доказування, надзвичайно важливе. Адже без правильного провадження доказування в усіх його суттєвих етапах і елементах законне, обгрунтоване і справедливе вирішення кримінальної справи неможливе.
Незважаючи на багаторічні дослідження, процесуальна наука до теперішнього часу не виробила однозначних поглядів на процес доказування у кримінальній справі. Дискусії ведуться з багатьох аспектів проблеми. Причому важко знайти повну єдність у поглядах учених, не кажучи вже про різноманітність термінології, яка застосовується. Тому проблема процесу доказування в кримінально-процесуальній теорії, науці, теорії доказів зокрема, є ще недостатньо розробленою і потребує подальших досліджень.
Будучи стрижньовим елементом кримінально-процесуальної діяльності, інститут доказування породжує цілий ряд питань цієї комплексної проблеми. До числа основних слід віднести, перш за все, проблему визначення понять і структури процесу доказування, з приводу яких є істотні розбіжності серед процесуалістів. Особливо це актуально відносно структури процесу доказування в аспекті кодифікування кримінально-процесуального законодавства.
Важливим уявляється правильне вирішення питань, що стосуються об’єктивних зв’язків доказів з процесом доказування. Ці питання мало вивчені, не зважаючи на їх очевидну теоретичну і, особливо, практичну значущість.
Мабуть, завжди буде потребувати особливої уваги процесуалістів через об’єктивне бачення таке питання, як оцінка доказів. Потребує також подальшої розробки також питання належності і допустимості доказів. Це припускає теоретичну розробку поняття, структури і основних характеристик системи обставин, які становлять зміст процесу доказування.
Актуальність дослідження питання про процес доказування в кримінальній справі зумовлюється не тільки тим, що це питання недостатньо вивчено і наявні розбіжності не проаналізовані, але і тим, що у зв’язку з постановкою завдання переходу від репресивного до охоронного типу судочинства, а також важливими змінами в законодавстві, зокрема “малою” судовою реформою, необхідністю прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу дана проблема набуває якісно нового звучання.
Саме необхідність дослідження вказаних питань зумовило вибір теми дипломної роботи “Процес доказування в кримінальній справі”. Глибоке вивчення процесу доказування має велике теоретичне і практичне значення для забезпечення об’єктивного, повного, всестороннього дослідження обставин кримінальної справи, для вирішення завдань по встановленню об’єктивної істини у кримінальній справі.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступають кримінально-процесуальні та кримінально-правові відносини, що виникають та реалізуються в процесі доказування у кримінальній справі.
Предмет дослідження. Предметом дослідження даної роботи є інститут кримінального процесу – процес доказування в кримінальній справі.
Мета дослідження. Метою дипломної роботи є дослідити процес доказування в кримінальній справі, з’ясувати його сутність, кримінально-процесуальну та кримінально-правову природу.
Завдання дослідження. Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні наукові завдання:
– розкрити сутність процесу кримінально-процесуального доказування;
– подати класифікацію елементів процесу доказування в кримінальній справі;
– розглянути елементи процесу доказування в кримінальній справі – збирання, закріплення, перевірку, оцінку доказів;
– проаналізувати особливості доказування на окремих стадіях кримінального процесу – порушення кримінальної справи, досудового слідства, попереднього розгляду кримінальної справи суддею, на стадії судового розгляду кримінальної справи та на стадії провадження по перевірці та виконанню вироків, постанов і ухвал суду.
Методи, використані під час роботи. Під час написання дипломної роботи я використовував наступні методи:
метод дослідження законодавчої бази України з питань процесу доказування в кримінальній справі; метод вивчення статистичної звітності судів та інших правоохоронних органів України по окремих справах, що виникають з правовідносин доказування в кримінальному процесі; метод вивчення праць вчених-юристів, які займалися вивченням питання доказування в кримінальному процесі; історико-хронологічний метод; логічний метод; описовий метод; порівняльний метод; проблемно-тематичний метод; системно-структурний метод; метод синтезу та систематизації опрацьованого теоретичного та практичного матеріалу.
Огляд використаних джерел. Для опрацювання при написанні дипломної роботи було залучено значну джерельну базу. Була використана Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року як Основний Закон та першоджерело українського права, в тому числі кримінально-процесуального, а також міжнародна Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання.
Основним актом, у якому врегульовані положення процесу доказування в кримінальній справі, є Кримінально-процесуальний кодекс України, затверджений Законом Української РСР від 28 грудня 1960 р. Були використані також Кримінальний кодекс України, затверджений Законом України від 5 квітня 2001 року, Кримінальний кодекс Української РСР, затверджений Законом Української РСР від 28 грудня 1960 року, який нині втратив чинність розглядається як історичне джерело.
Серед законів України слід назвати закони “Про адвокатуру”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про прокуратуру”, “Про судову експертизу” та інші.
Були залучені також 11 постанов Пленуму Верховного Суду України, Наказ Генеральної Прокуратури України “Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству”.
Історіографія дослідження проблеми. В науці кримінального процесу проблема доказування не є новою. Достатньо глибоко вона досліджувалась ще російськими дореволюційними процесуалістами Л.Е.Владимировим, В. Случевським, І.Я.Фойницьким, Н.Н.Розіним та іншими.
В радянські часи проблемі процесу доказування довгий час належної уваги не приділялось. В літературі 20-х – 30-х років деякі висловлювання про доказування можна зустріти при коментуванні Кримінально-процесуального кодексу, у працях М.М. Гродзинського, П.І. Люблінського, а також при дослідженні питань про поняття і види судових доказів.
Проблема процесу доказування була піддана інтенсивному опрацюванню з середини 40-х років ХХ ст. М.С. Строговичем та іншими процесуалістами. Пізніше дане питання досліджували А.І. Вінберг, Г.М. Міньковський, Р.Д. Рахунов, Л.Т. Ульянова, В.Д. Арсеньєв, Р.С.Бєлкін, С.В.Курильов, О.М.Ларін; в сімдесятих-вісімдесятих роках – Г.Ф. Горський, Л.Д. Кокорєв, П.С. Елькінд, Р.Г. Домбровський, Л.М. Карнєєва, І.І. Мухін, Ф.Н. Фаткуллін, С.А. Шейфер, В.І. Гончаренко, Н.П. Кузнєцов, М.К. Треушников.
Серед сучасних дослідників процесу доказування слід назвати А.Р. Бєлкіна, В.В. Золотих, а серед українських – Ю.М. Грошевого, Є.Г. Коваленка, М.М. Гончара, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматова, В.М. Хотенця, П.П. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, М.В. Салтевського, В.М. Тертишника, С.В. Слинька, В.О. Попелюшка.
Були залучені для освітлення деяких аспектів роботи підручники з криміналістики А.І. Вінберга, В.Ю. Шепітька, П.Д. Біленчука, М.В. Салтевського та статті в журналах, зокрема „Юридическая практика”, „Юридичний вісник України”, „Право України” та інші.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та літератури, а також додатків.
У вступі окреслено загальне поняття процесу доказування в кримінальній справі, вказана актуальність обраної теми, визначені об’єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження, зроблено огляд використаної джерельної бази, описана історіографія даної проблеми та вказана структура роботи.
У першому розділі досліджується загальна характеристика процесу доказування в кримінальній справі. В другому розділі проводиться дослідження елементів процесу доказування в кримінальній справі. У третьому розділі досліджуються особливості процесу доказування на окремих стадіях кримінального судочинства.
У висновках підбито підсумки виконаній роботі. В списку використаних джерел та літератури наведені використані в роботі нормативні акти та література. У додатках наведено деякі процесуальні документи, що стосуються процесу доказування в кримінальній справі.