Облік основних засобів

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ЗАСОБІВ ПРАЦІ 5
1.1. Визначення основних понять 6
1.2. Характеристика рахунків 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції» 8
1.3. Документування господарських операцій з обліку основних
засобів 11
1.4. Аналітичний облік основних засобів 15
1.5. Облік капітального будівництва 16
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 18
2.1. Надходження основних засобів 18
2.2. Переоцінка основних засобів 21
2.3. Витрати на утримання основних засобів 24
2.4. Вибуття основних засобів 27
РОЗДІЛ 3. ЗНОС (АМОРТИЗАЦІЯ) ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 30
3.1. Поняття зносу (амортизації) основних засобів 30
3.2. Методи розрахунку амортизації 31
ВИСНОВКИ 38
ЛІТЕРАТУРА 41

ВСТУП

В сучасному післякризовому світі економічні питання являються питаннями найвищого пріоритету, адже більшість країн ще й досі не можуть оговтатися після проблем в економіці. Досліджуючи економіку України не можемо оминути питання обліку основних засобів на підприємствах, адже підприємства формують суттєвий стержень економіки країни.
Актуальність дослідження. Виробничі сили являють собою сукупність засобів виробництва та робочої сили. У свою чергу засоби виробництва складаються з засобів праці та предметів праці.
Предмети праці – це об’єкт прикладання людської праці в процесі виробництва (поклади корисних копалин, сировина і т.д.). Сировина – це предмет праці, який піддають обробці. Засоби праці – сукупність засобів, з допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. До засобів праці відносять землю, будівлі, споруди, машини, інструменти, засоби сполучення, зв’язку. Найголовнішою частиною засобів праці є знаряддя виробництва. Ними безпосередньо люди впливають на предмети праці (машини, верстати, прилади, двигуни, інструмент).
В залежності від характеру перенесення вартості на готовий продукт засоби підприємства поділяються на необоротні та оборотні. Якщо оборотні засоби цілком споживаються в виробничому процесі протягом одного циклу, і при цьому вони, як правило, змінюють свою натуральну форму, а їх вартість цілком включається у вартість готової продукції, то необоротні засоби приймають участь в кругообігу інакше, а саме, на протязі багатьох виробничих циклів, не змінюючи при цьому своєї матеріальної (натуральної форми) форми. Вартість необоротних засобів переноситься на готовий продукт частинами в грошовій формі по мірі їх зносу. Після реалізації готового продукту частина їх вартості накопичується на підприємстві в грошовій формі, яка відповідає їх зносу.
Таким чином, вартість необоротних засобів має подвійну форму: Одна частина залишається в натуральній формі і складає їх залишкову вартість, а інша відокремлюється в грошовій формі. Частина необоротних активів не має натуральної форми, але приносячи економічні вигоди при їх використанні, відноситься до нематеріальних активів. Засоби праці в бухгалтерському обліку відносять до необоротних засобів, а в грошовому виразі до необоротних фондів. Фонд (лат. fundus – основа) являє собою ресурс, запас, нагромадження.
Об’єктами обліку основних засобів є засоби праці. Згідно з П(с)БО 7, основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Вартісні ознаки предметів, що входять до складу основних засобів встановлює само підприємство. Засоби праці, що мають первісну вартість нижчу, ніж встановлена до основних засобів, відносять до інших необоротних матеріальних активів. Засоби праці (необоротні активи) мають велике значення у господарській діяльності підприємства.
Проблему обліку основних засобів досліджували такі вчені, як Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.Н. Добровський В.Н., Загородній А.Г., Партин Г.О., Лень B.C., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці обліку основних засобів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати основні засади обліку засобів праці;
2. Дослідити облік руху основних засобів;
3. Проаналізувати знос (амортизація) основних засобів.
Об’єктом дослідження роботи є теоретичні засади бухгалтерського обліку.
Предметом дослідження – основи побудови обліку основних засобів.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Емпіричний: бесіда, спостереження, анкетування для практичної частини роботи.
3. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
4. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
5. Табличний: для створення таблиць в роботі.
6. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.