Глобалізація та світова фінансово-економічна криза 2008 – 2010 рр.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 3
1.1. Економічна глобалізація: поняття, етапи, форми 6
1.2. Позитивні наслідки глобалізації 13
1.3. Негативні наслідки глобалізації 16

РОЗДІЛ 2. СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА КРИЗА ЯК НАСЛІДОК ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 23
2.1. Світова фінансово-економічна криза: причини виникнення та етапи розвитку 23
2.2. Особливості глобалізації міжнародного фінансового ринку 33

ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41

ВСТУП

Сутність сучасних суспільних відносин визначає взаємозв’язок і переплетення двох процесів – глобалізації світу і недавньої економічної кризи, що розгорнулася майже у всіх країнах. Цей зв’язок складний і неоднозначний: позитиви і негативи кожного з позначених процесів, нашаровуючись один на одного, викликають кумулятивний ефект, який лише поглиблює нестабільність національної та світової економік.
Аналіз сутності глобалізації, її причин і наслідків, характеру криз до глобалізаційної епохи здійснюється в дослідженнях західних економістів і громадських діячів Дж. Сакса, Дж. Сороса, Дж. Стігліца, У. Бека, П. Бергера, С. Хантінгтона та ін
У дослідженнях українських економістів А. Чухно, В. Гейця, О. Білоруса, А. Філіпенко, В. Будкіна, Д. Лук’яненко та ін., а також у роботах російських вчених М. Делягіна, Г. Дилигенского, Р. Євстигнєєва, В. Іноземцева, Ю. Шишкова, Ю. Яковця та ін. з’ясовуються сутність, закономірності та рушійні сили глобалізації, характер участі в ній країн перехідної економіки, взаємовплив глобалізації та економічних криз.
Однак, незважаючи на численність публікацій з цих проблем, подальшого осмислення заслуговує характер взаємозв’язку кризи та глобалізаційних процесів, особливо в контексті теорії індустріальної та постіндустріальної стадій розвитку цивілізації. Перспективний також підхід до дослідження характеру двох зазначених процесів, який проявляється на різних етапах циклічного розвитку: на стадії визрівання кризової ситуації, в ході самої кризи, і нарешті – на етапі подолання її наслідків. Такий постадійний підхід є комплексним, здатним посилити об’єктивність і обгрунтованість аналізу. Тому проведення нашого дослідження є на даний момент актуальним.
Мета дослідження полягає в характеристиці глобалізації та світової фінансово-економічної кризи 2008-2010 рр. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати поняття, етапи, форми економічної глобалізації;
2. Визначити позитивні наслідки глобалізації;
3. Проаналізувати негативні наслідки глобалізації;
4. Дослідити причини виникнення та етапи розвитку світової фінансово-економічної кризи;
5. Описати особливості глобалізації міжнародного фінансового ринку.
Об’єктом дослідження є сучасні міжнародні економічні відносини в умовах глобалізації.
Предметом дослідження є розкриття сутності, основних етапів глобалізації, впливу глобалізації на економічні процеси всередині країн, а також дослідження світової економічної кризи.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
6. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про глобалізацію та світову фінансово-економічну кризу 2008-2010 рр. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.