Формування в учнів інтересу до знань на уроках природознавства у початкових класах

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА 6
1.1 Природознавство як наука: поняття та історія виникнення 6
1.2 Роль природознавства в житті людини та методи наукового пізнання 8
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ТА МОТИВАЦІЯ УЧНІВ 13
2.1 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства 13
2.2 Значення природознавчих ігор для формування інтересу до знань 20
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ДОДАТКОВОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА ЯК ВАГОМИЙ АРГУМЕНТ ПРИ ФОРМУВАННІ УЧНІВСЬКОГО ІНТЕРЕСУ ДО ПРЕДМЕТУ 24
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 33
ДОДАТКИ 35

ВСТУП

Робота вчителя початкових класів передбачає розширення натуралістичних поглядів молодших школярів, оскільки саме знайомство і спілкування дітей з природою дозволяє їм зрозуміти ступінь взаємовпливу і взаємозв’язку людини з природним середовищем. Це зумовлює посилену увагу до особливостей вивчення природознавства в початкових класах.
Специфіка природознавства як шкільного предмету полягає в тому, що його вивчають не лише шляхом читання і переказу учнями змісту навчального матеріалу, але й на основі безпосереднього спілкування із самою природою. Цьому значно сприяє проведення екскурсій з природознавства, які мають значну пізнавальну цінність, оскільки діти бачать усе, що відбувається навкруги.
Актуальність дослідження. На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежує формування у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.
Перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтованим на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.
Водночас практика свідчить, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи.
Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми.
Важливе не тільки вміння вчителя створювати проблемну ситуацію, а й здатність організувати обговорення і розв’язання її учнями.
Основний зміст технології проблемного навчання має становити методика застосування проблемних ситуацій на різних етапах уроку.
У ході вивчення курсу природознавства можна створити певну постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, а також до самостійної пошукової діяльності. Саме тому дослідження особливостей формування в учнів інтересу до знань на уроках природознавства у початкових класах є настільки актуальним.
Проблему формування в учнів інтересу до знань на уроках природознавства у початкових класах досліджували такі вчені, як Л.Бахарєва, Т.Богданець, Л.Боровська, В.Герасимов, Е.Дерим-Оглу, З.Жунусова З.Кирилова, З.Клепіна, О.Нікішина, В.Перекалова, А.Плешаков, О.Прохорова Т.Смирнова, О.Сороцька, В.Тарасов, Т.Тарасова, Н.Томіліна, А.Холомкіна та інші. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці методів формування в учнів інтересу до знань на уроках природознавства у початкових класах. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Описати природознавство як науку;
2. Визначити роль природознавства в житті людини та методи наукового пізнання;
3. Проаналізувати вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства;
4. Дослідити значення природознавчих ігор для формування інтересу до знань;
5. Охарактеризувати використання додаткового матеріалу на уроках природознавства як вагомий аргумент при формуванні учнівського інтересу до предмету.
Об’єктом дослідження є методики проведення різноманітних форм організації навчання природознавства.
Предметом дослідження є організація навчання природознавства в початковій школі.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
3. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про формування в учнів інтересу до знань на уроках природознавства у початкових класах. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.