Актуальні проблеми сучасної лінгвістики

Курс “Актуальні проблеми сучасної лінгвістики” є навчальною дисципліною, що передбачає ознайомлення студентів магістратури з основами сучасних лінгвістичних знань, з тими те-оретико-методологічними підходами, які наразі сформувалися у царині мовознавства, з найновішими тенденціями і напрямами, характерними для сучасного етапу в розвитку лінгвістичної науки. Цей “теоретичний аспект” мети курсу тісно пов’язаний з практичним, який передбачає вироблення в студентів магістратури навичок аналізу мовного та мовленнєвого матеріалу із застосуванням методів та прийомів, що використовуються в рамках новітніх лінгвістичних ділянок знання, безсумнівно, з опертям на ” класичні” методи та прийоми.
Сформулюємо завдання, які ми, автори цього посібника, ставимо перед собою: 1) створити необхідне дидактичне тло для засвоєння студентами теоретико-методологічних основ, на яких ґрунтуються сучасні напрями мовознавства, опрацювання їхнього термінологічного апарату (метамови), методів та підходів до аналізу мовного/мовленнєвого матеріалу; 2) ознайомити з основними етапами розвитку лінгвістичної думки і продемонструвати спадкоємність ідей, народжених у річищі різних парадигм мовознавчого знання; 3) ознайомити нашого читача з теоретичними здобутками сучасного вітчизняного мовознавства.
Проблематика “Актуальних проблем сучасної лінгвістики” охоплює такі напрями: 1) зміна парадигм у мовознавстві і наслідки цієї події для семіотики і мовної семантики; 2) антропологізм у мовознавстві; 3) лексична система мови в поняттях і термінах структурно-семантичної парадигми в мовознавстві; 4) понятійно-термінологічний та методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; 5) комунікативна лінгвістика, її метамова і методи дослідження; 6) дискурсологія.
Автори сподіваються, що студенти, які прослухають курс “Актуальні проблеми сучасної лінгвістики”, будучи озброєними дидактичними матеріалами у форматі цього посібника, будуть мати уявлення про:
• теоретичні основи новітніх напрямів у мовознавчій науці;
• визначення наукової парадигми;
• парадигмальну переорієнтацію мовознавства на межі тисячоліть: утвердження антропоцентричної лінгвістики у сучасному мовознавстві;
• поняття концепту як центральне в сучасній антропологічній лінгвістиці; лінгвокультурологічне витлумачення концепту;
• співвідношення термінів “концепт”, “поняття”, “значення”;
• методику опису концепту в науковому дослідженні;
• поняття концепту як основну складову мовної картини світу;
• історію становлення поняття “мовна картина світу”;
• типологію картин світу; співвідношення наукової та мовної картин світу;
• структуру національно-мовних картин світу;
• співвідношення понять “мова” та “культура”;
• поняття етноцентризму як соціально-психологічного та мовного феномена;
• специфіку ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення лексики;
• формальне та семантичне варіювання лексеми; поняття лексеми, семеми, семи;
• структуру лексико-семантичної системи мови;
• поняття семантичного поля як способу здійснення системних зв’язків у лексиці;
• семантичні універсалії;
• основні категорії комунікативної лінгвістики;
• визначення комунікації як центрального поняття комунікативної лінгвістики;
• поняття мовної особистості, комунікативної компетенції та мовленнєвої поведінки;
• сутність мовленнєвого жанру як категорії комунікації;
• структурні характеристики стандартної комунікативної ситуації;
• комунікативні стратегії і тактики як комунікативні категорії;
• поняття пресупозиції як універсальної категорії комунікативної ситуації;
• диференціацію соціальних ролей інтерактантів у міжосо-бистісній комунікації;
• витоки та сучасний стан досліджень невербальних компонентів комунікації;
• визначення поняття “дискурс” у сучасній лінгвістиці;
• прагматичну структуру дискурсу;
• типологію дискурсу;
• методику проведення дискурс-аналізу як новітнього методу лінгвістичних досліджень;
• розмежування понять текст і дискурс.
Висловлюємо надію на те, що після опрацювання навчальних матеріалів у студентів-магістрів сформується не тільки “up-to-date” бачення “теоретичної ситуації”, яка склалася на сьогодні в лінгвістиці, а й постануть практичні вміння й навички проводити лінгвістичний аналіз із використанням найновітніших методів та прийомів, що підготує їх до написання високоякісних наукових праць як у форматі магістратури, так і подальшого підвищення наукової кваліфікації.
Матеріал перших чотирьох лекцій (1. Зміна наукових парадигм у лінгвістиці та формування когнітивного напрямку в мовознавстві; 2. Понятійно-термінологічний і методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; 3. Мовна картина світу як об’єкт лінгвокультурологічного вивчення; 4. Лексична система мови у поняттях і термінах структурно-семантичної парадигми у мовознавстві) підготовлений д.філол.н. І.О. Голубовською. Лекції 5 та 6 (5. Комунікативна лінгвістика як новітня галузь мовознавчої науки; 6. Дискурсологія в контексті розвитку сучасного мовознавства) підготовлені к.філол.н. І.Р. Корольовим. Формулювання питань до лекцій та оформлення літератури – к.філол.н. І.Р. Корольов.
Сподіваємося, що ці матеріали стануть у нагоді українському студентству, вплинуть на формування лінгвістичного світогляду, сприятимуть породженню нових ідей та підходів у мовознавчому пошуку.