Особливості територіальної організації господарства

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ………………………………………………………………………….5
1.1 Сутність понять “ економічний район ” та “економічне районування”………………………………………………………………………..5
1.2 Особливості територіальної організації господарства економічних районів……………………………………………………………………………..9
1.3 Основні районоутворюючі фактори………………………………………..12
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА СТОЛИЧНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ…………..16
2.1 Особливості територіальної організації господарства Столичного економічного району…………………………………………………………….16
2.2 Аналіз розвитку Столичного економічного району за 2006-2008 рр……20
2.3 Характеристика промислових вузлів Столичного економічного району…………………………………………………………………………….24
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СТОЛИЧНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ……………………………………………………27
3.1 Окреслення напрямків міжрегіональної співпраці Столичного економічного району……………………………………………………………..27
3.2 Визначення пріоритетних напрямків розвитку Столичного економічного району……………………………………………………….……………………29
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….36
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..37

ВСТУП

Актуальність дослідження полягає в тому, що економічні райони та їх господарство є невід’ємною частиною господарства країни. Саме їхній перспективний розвиток сприяє підвищенню економічного потенціалу країни.
В деяких схемах соціально-економічного районування Столичний економічний район досить часто називають ще й Київським, що цілком обґрунтовано, у зв’язку з розташуванням тут столиці України – м. Києва. Окрім столичного обласного регіону, до складу району входять також Житомирська та Чернігівська області. Київ як столиця держави, один з найбільших промислових вузлів, адміністративний, науковий і культурний центр держави, зумовлює сучасне транспортно-географічне положення району, оскільки до неї сходяться залізниці, автомагістралі, авіалінії, зв’язуючи її з усіма економічними районами України та іншими країнами. На півночі межує з Білоруссю і Російською Федерацією, на сході — з Північно-Східним, на півдні — з Центральним і Подільським, на заході — із Північно-Західним економічними районами.
Мета дослідження полягає у визначенні перспективних напрямків розвитку Столичного економічного району на основі теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблематики.
Для виконання поставленої мети потрібно виконати ряд завдань:
– визначити сутність понять «економічний район» та «економічне районування»;
– обґрунтувати процес територіальної організації господарства;
– вказати основні районоутворюючі фактори та їх вплив на розвиток економічних районів;
– дослідити сучасний стан територіальної організації господарства Столичного економічного району;

– охарактеризувати основні промислові вузли Столичного економічного району;
– окреслити напрямки міжрегіональної співпраці Столичного економічного району;
– визначити соціально-економічні проблеми району;
– розробити методичні рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення розвитку господарства Столичного економічного району.

Об’єктом дослідження є Столичний економічний район, а предметом – особливості територіальної організації господарства Столичного економічного району.
В дослідженні використовувались такі методи: статистичний та аналітичний.