Діяльність Міжнародного Комітету Червоного Хреста в сфері захисту прав людини

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ 6
1.1 Історія утворення інституту прав людини 6
1.2 Передумови створення Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) 11
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МКЧХ В СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ 16
2.1 Діяльність МГЧХ при захисті ув’язнених 16
2.2 Діяльність МГЧХ при збройних конфліктах 20
РОЗДІЛ 3 ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ 23
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 29

ВСТУП

З 1918 року Товариство Червоного Хреста України продовжує бути надійною опорою для знедолених, сиріт, інвалідів, немічних, хворих, самотніх, останньою інстанцією, куди люди завжди можуть звернутись по допомогу за найскрутніших обставин.
Волонтери та співробітники Червоного Хреста завжди поруч: в найгарячіших точках, в епіцентрах стихійних лих і людської біди – там, де виникала потреба у наданні негайної допомоги, теплому слові.
Сьогодні в лавах понад 6,3 мільйони прихильників та активістів. Патронажна служба Червоного Хреста нараховує понад 3200 високо кваліфікованих сестер милосердя. Товариство Червоного Хреста реалізовує понад 40 проектів і програм по всій території України, які фінансуються за рахунок публічних пожертв та угод про партнерство. Щороку обслуговується понад 105 тисяч самотніх хворих похилого віку, майже 23 тисячі інвалідів війни та праці, більше ніж 25 тисяч учасників Великої вітчизняної війни, понад 8 тисяч інвалідів дитинства.
28 жовтня 1992 року Президент України видав Указ про Товариство Червоного Хреста України, за яким воно визнається єдиним національним Товариства Червоного Хреста, уповноваженим сприяти органам державної влади в їх діяльності в гуманітарній сфері. Основним документом Товариства, регламентуючим його діяльність є Статут Товариства.
Товариство Червоного Хреста України є учасником Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, найбільшої гуманітарної організації в світі, яка нараховує 97 мільйонів волонтерів і уособлює одвічні істини, непідвладні часові ідеали людства – потребу в милосерді, гуманізмі, допомозі одне одному.
Україна належить до тих світових держав, де права людини порушуються занадто часто. Люди не завжди знають, куди можна звернутися по допомогу чи пораду. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Проблему діяльності Комітету Червоного Хреста в сфері захисту прав людини досліджували такі вчені, як А. Х. Абашидзе, І. П. Бліщенко, В. Г. Буткевич, М. В. Буроменський, В. Н. Денисов, Е. С. Кривчикова, М. Б. Крилов, Т. І. Левицький, І. І. Лукашук, І. Б. Малкіна, Л. А. Моджорян, Г. І. Морозов, В. І. Муравйов, А. С. Мацко, Т. М. Нешатаєва, В. Ф. Опришко, О. О. Покрещук, Д. А. Урсін, Л. Д. Тимченко, Г. І. Тункін, О. О. Шибаєва та інші. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є світова практика захисту прав людини.
Предметом дослідження є акції та заходи Комітету Червоного Хреста та його діяльність в Україні.
Мета дослідження полягає в характеристиці діяльності МКЧХ в сфері захисту прав людин. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати історія утворення інституту прав людини;
2. Охарактеризувати передумови створення Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ);
3. Визначити особливості діяльності МГЧХ при захисті ув’язнених;
4. Дати характеристику діяльності МГЧХ при збройних конфліктах;
5. Коротко охарактеризувати діяльність Товариства Червоного Хреста України;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики статистичних даних дослідження.
3. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про діяльність Комітету Червоного Хреста в сфері захисту прав людини.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.