Зовнішньополітична стратегія та тактика Японії щодо країн Азії

40.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

ВСТУП

Актуальність теми. За післявоєнний період Японія досягла переконливих успіхів у становленні національної економіки та посіла другу після США позицію у світі за масштабами нагромадженого економічного потенціалу, насамперед тому, що обрала в якості способу зміцнення свого міжнародного авторитету не застосування збройної сили, а розвиток взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва з усіма країнами світу. Основною метою зовнішньополітичного курсу Японії кінця 90-х років став вихід цієї країни на міжнародну арену в якості значної політичної сили за умови збереження договору безпеки з США у його модифікованій формі.
Нова геополітична ситуація, що склалася в Азійсько-тихоокеанському реґіоні (АТР) в 90-х роках, та поступове зниження Сполученими Штатами Америки обсягів своєї військової присутності в цьому регіоні свідчать про те, що об’єктивно Японія змушена шукати нових партнерів, в тому числі, і в Південно-Східній Азії. Південно-східноазійський напрямок завжди був і залишається одним із важливих та пріоритетних векторів зовнішньополітичної діяльності Токіо. Вже нині проглядається прагнення до встановлення з країнами цього субрегіону таких відносин, які за своєю інтенсивністю та значенням можна було б поставити на друге місце після японо-американських.
Асоціація країн Південно-Східної Азії за минулі три десятиріччя (ця субрегіональна організація була створена 8 серпня 1967 року) переконливо продемонструвала свою життєздатність та перетворилася у вельми авторитетний механізм, який сприяє забезпеченню стабільності як у Південно-Східній Азії, так і в усьому Азійсько-тихоокеанському регіоні. Усвідомивши себе одним із важливих політичних, економічних та інтеграційних центрів сучасності, країни АСЕАН рішуче заявили про свій остаточний вихід за рамки регіоналізму, про бажання відігравати одну з провідних ролей на міжнародній арені. Вже зараз АСЕАН можна розглядати як впливового самостійного актора східноазійського міжнародно-політичного регіону.
Особливість “асеанівського” напрямку зовнішньої політики Японії полягає в тому, що все частіше офіційний Токіо розглядає АСЕАН як відправну точку для проектування свого впливу в якості нової наддержави. Ймовірно, що буде зростати і зацікавленість незалежної України до подальшого розвитку відносин з країнами Азійсько-тихоокеанського регіону, особливо в галузі торгівлі, обміну технологіями та міжнародної технічної допомоги у зв’язку з гострою необхідністю розширення української присутності в АТР. Тому досвід співпраці Японії з країнами АСЕАН та підходи, які застосовуються Країною вранішнього сонця у співробітництві з країнами з перехідною економікою, якими є практично усі країни-члени АСЕАН, були б корисними для розвитку української політологічної науки та фахівців-міжнародників, які займаються питаннями співробітництва України з Японією та країнами АСЕАН.
Мета курсової роботи полягає в аналізі зовнішньополітичної стратегії та тактики Японії щодо країн Азії з кінця 90-х років і до сьогодні в контексті головних подій світової політики.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
• зробити узагальнюючу оцінку основних концепцій політики Японії щодо країн Азії наприкінці 90-х років та визначити її основні принципи.
• проаналізувати підходи Японії і країн Азії до проблем миру та гарантування безпеки в АТР з метою виявлення оптимальних шляхів розбудови моделі регіональної безпеки.
• оцінити існуючі регіональні структури та ініціативи з питань безпеки, економічного співробітництва, в яких беруть участь країни АСЕАН та Японія, в тому числі сутність, форми та результати співпраці кран АСЕАН з Японією в рамках АРФ, АТЕС, з метою визначення можливих механізмів вирішення локальних конфліктів між учасниками південно-східноазійської підсистеми.
• провести аналіз зовнішньоекономічних планів Японії в регіоні, простежити та оцінити основні кроки японської дипломатії з реалізації інтересів держави та японських корпорацій в Південно-Східній Азії.
Предметом дослідження є процес формування і практичного здійснення політики Японії щодо країн Азії у період, що досліджується.
Об’єктом дослідження виступає Японія.
Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена вивченню поставлених проблем. У висновках сформульовано основні результати курсового дослідження.