Злочини проти порядку підлеглості і військової честі

60.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

ВСТУП

Актуальність теми. У 1990 році в Україні був взятий курс на створення суверенної держави, а однією зі структур, яка забезпечує суверенітет і незалежність України, є її Збройні Сили. Військова служба будується на принципах єдиноначальності і суворого дотримання військової дисципліни. Бездоганне виконання кожним військовослужбовцем своїх службових обов’язків є домінуючим фактором підтримування постійної бойової готовності і високої боєздатності військ. Особливу небезпеку для підтримування твердого статутного правопорядку в Збройних Силах становлять військові злочини.
У зв’язку з цим набуває особливої актуальності дослідження проблем правового закріплення поняття і сутності військових злочинів та покарань, що застосовуються за їх скоєння у кримінальному законодавстві України.
У теорії кримінального права проблемами військово-кримінального законодавства і відповідальності за військові злочини в основному займалися вчені – криміналісти Військово-юридичної академії, а пізніше – військово-юридичного факультету Військово-політичної академії. Військового інституту Міністерства оборони СРСР (тепер Військовий університет МО РФ) X.М. Ахметшин, Ф.С. Бражник, В.М. Кудрявцев, І.П. Малахов, Є.М. Самойлов, А.А. Тер-Акопов, А.О. Толкаченко, В.М. Чхиквадзе та ін.
В Україні проблеми військових злочинів частково досліджували вчені В.О. Глушков і К.Г. Фетісенко, проте в цілому ці питання глибокому теоретичному аналізу практично не підлягали і розглядались на рівні глав або розділів у монографіях, коментарях і підручниках. На дисертаційному рівні у нашій країні були досліджені деякі проблеми військових злочинів. У 1998 р. М.І. Хавронюком було захищено кандидатську дисертацію на тему: “Кримінальна відповідальність за перевищення військовою посадовою особою влади або службових повноважень”, а також захищені кандидатські дисертації іншими вченими з окремих проблем інституту військових злочинів.
З 1991 року за період незалежності Верховною Радою України було прийнято чимало законодавчих актів, які регулюють порядок військового будівництва Збройних Сил і проходження в них військової служби. У розвиток цих законів були також надруковані Укази Президента і накази Міністра оборони України в галузі військового будівництва. В Кримінальному кодексі 2006 року в Розділі 19 Особливої частини передбачається відповідальність за злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
Формування якісно нової законодавчої бази в галузі військового будівництва, комплектування і порядку проходження військової служби у Збройних Силах України, зміна військового і кримінального законодавства. а також відносна не розробленість цієї важливої проблеми в теоретичній літературі з кримінального права України визначили її значимість та зумовили необхідність наукового дослідження змісту і місця військових злочинів та видів покарань за них у теорії кримінального права України.
Мета і завдання дослідження. Метою є тлумачення кримінального законодавства України про військові злочини, а також удосконалення в цій частині Кримінального Кодексу та інших військово-правових актів.
Для досягнення цієї мети вирішувалися такі основні завдання:
1) виявити специфіку кримінально-правових ознак військових злочинів у сучасному українському законодавстві, а також особливості і принципи правового закріплення цих діянь у Кримінальному кодексі, дати їх характеристику і дослідити відмінність названих злочинів від дисциплінарних проступків і загально – кримінальних діянь;
2) дати юридичну характеристику складу військового злочину, проаналізувати особливий зміст і специфіку кожного елемента складу;
3) виокремити й дослідити систему військових злочинів, а також проаналізувати проблеми співучасті в цих діяннях;
4) розробити рекомендації щодо правильного застосування норм військово-кримінального законодавства при кваліфікації військових злочинів і призначенні покарань за них;
5) сформулювати пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових норм, які регламентують поняття військового злочину та передбачають відповідальність за скоєння конкретних діянь проти порядку несення військової служби, а також відповідних керівних постанов Пленуму Верховного Суду України.
Об’єктом дослідження є кримінально-правові проблеми поняття і змісту військових злочинів в законодавстві України в цілому, а також особливості правового регулювання спеціальних покарань, які застосовуються за їх скоєння, та питання встановлення складу військового злочину і його відмежування від загально – кримінальних злочинів і дисциплінарних проступків.
Предметом дослідження стали злочини проти порядку підлеглості і військової честі.
Методи дослідження. Під час написання роботи використовувалися різноманітні наукові методи. Зокрема, при дослідженні питань поняття й ознак військового злочину та його розмежування з військовим дисциплінарним проступком використовувалися історичний, логіко-юридичний, діалектичний та порівняльний методи. У процесі дослідження елементів складу військового злочину використовувалися такі методи, як діалектичний, логіко-юридичний, історичний, порівняльний та поєднання наукового дослідження й практичної діяльності. У процесі аналізу проблем карності за військові злочини використовувалися наступні методи: статистичний, діалектичний, логіко-юридичний та поєднання наукового дослідження й практичної діяльності.
Дана робота має наступну структуру:
Розділ 1 “Місце злочинів проти порядку підлеглості і військової честі в системі військових злочинів в кримінальному праві України”. Даний розділ не містить поділу на підрозділи та включає в себе загальну характеристику військових злочинів як таких.
Розділ 2 “Об’єкт та об’єктивна сторона злочинів проти порядку підлеглості і військової честі” поділяється на такі підрозділи: “2.1. Об’єкт та об’єктивна сторона злочинів “Непокора” та “Невиконання наказу” (ст.ст. 402, 403 КК)”; “2.2. Характеристика об’єктивних ознак складів злочинів проти порядку підлеглості та військової честі, передбачених ст.ст. 404-406 КК”. У даному розділі йде мова про об’єктивні ознаки злочинів проти порядку підлеглості та військової честі.
Розділ 3 “Суб’єктивні ознаки складів злочинів проти порядку підлеглості і військової честі” має наступний поділ: “3.1. Суб’єкт злочинів проти порядку підлеглості та військової честі”; “3.2. Аналіз суб’єктивної сторони злочинів, передбачених в ст.ст.402-406 КК”. В даному розділі дається характеристика суб’єкту досліджуваних військових злочинів та суб’єктивної сторони.
Також в структуру роботи входять вступ та висновки а також список використаних джерел.
Оскільки актуальність даної теми на сьогоднішній день є очевидною, тому і значення даної роботи є не менш важливим. Під час вивчення курсу кримінального права невелика кількість годин виноситься саме на дослідження і вивчення даної теми, але, на жаль, цього часу не достатньо для усвідомлення важливості цієї теми. Прослідкувавши за практикою застосування судами статей саме цього розділу Кримінального кодексу, варто зауважити, що серед всіх вчинюваних злочинів, військові злочини на сьогоднішній день, посідають не останнє місце. З цього можна зробити певні висновки щодо значення даної роботи.