Технології соціальної роботи з особами які постраждали від чорнобильської катастрофи 2

60.00 грн

Скачати курсову роботу

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ 6
1.1. Чорнобильська катастрофа: сучасний стан та завдання для соціальних служб
1.2. Соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПОСТРАЖДАЛИМИ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
2.1. Аналіз сучасного стану наслідків Чорнобильської катастрофи
2.2. Основні технології, що використовуються в соціальній роботі з громадянами, постраждалими від аварії на ЧАЕС

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Аварія на Чорнобильській АЕС стала однією з найбільших катастроф 20 століття. Постраждалими від радіаційного впливу внаслідок аварії числяться понад 2 млн. чоловік (в тому числі населення 14 найбільш постраждалих областей і вимушені переселенці, а також 250 тис. осіб – ліквідаторів наслідків аварії). Виникли нові соціальні та економічні умови в районах, де сформувалися зони підвищеного радіоактивного забруднення внаслідок аварії.
В державі законодавчо закріплене особливе становище для громадян, вимушених евакуюватися або переселитися із забруднених радіонуклідами територій або які продовжують на них проживати, працювати і проходити військову службу, а також для громадян, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Проте навіть сьогодні існують проблеми забезпечення виконання соціальних зобов’язань держави перед особами, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. У зв’язку з цим постало актуальне питання про необхідність розробки комплексу заходів щодо соціального захисту громадян, які стали жертвами катастрофи та виокремлення дієвих технологій соціальної роботи в цьому напрямку.
Ступінь дослідження проблеми. Проблемами соціального захисту громадян, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС займається велика кількість дослідників не тільки в галузі соціальної роботи, а й політології, юриспруденції, соціології. Такі дослідники як, Басов М.Ф., Батурин Л.А., Зайнишев І.Г. Заєць О. В., Ігнатов В. Г., Кузнєцова Л.П., Курбатов В.І., Павленок П.Д, Руднєва М.Я., Тетерський С.В., займалися розробками в області технологій соціальної роботи .
Вітчизняні дослідники соціальної роботи «ігнорують» такий вид соціальної роботи, як соціальна робота з громадянами, постраждалими внаслідок аварії на чорнобильській АЕС і саме тому залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці технологій соціальної роботи з особами, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Узагальнити інформацію про Чорнобильську катастрофу, а саме про сучасний стан;
2. Описати соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні;
3. Проаналізувати сучасний стан наслідків Чорнобильської катастрофи;
4. Визначити та описати основні технології, що використовуються в соціальній роботі з громадянами, постраждалими від аварії на ЧАЕС.
Об’єктом форми і методи соціального захисту громадян, постраждалих від аварії на ЧАЕС.
Предметом дослідження є технології соціальної роботи з громадянами, постраждалими від аварії на ЧАЕС.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
3. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
4. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про технологій соціальної роботи з особами, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.