Ресоціалізація осіб, які відбули покарання у виді позбавленн

60.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИПРАВЛЕННЯ ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ……………………………………………….6
РОЗДІЛ II. ЗАСОБИ ВИПРАВЛЕННЯ ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ…………………………………………………………………….15
2.1. Режим…………………………………………………………………………15
2.2. Соціально-виховна робота………………………………………………….16
2.3. Суспільно-корисна праця……………………………………………………17
2.4. Загально-освітнє і професійне навчання………………………………….19
РОЗДІЛ III. ПРОБЛЕМИ ВИПРАВЛЕННЯ ТА РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ……………22
3.1. Ресоціалізація неповнолітніх………………………………………………….22
3.2. Ресоціалізація жінок……………………………………………………………25
3.3. Участь громадських організацій та громадськості у ресоціалізації осіб, позбавлених волі у виді покарання волі…………………………………………27
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………..34

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Серед фундаментальних показників цивілізованої правової держави одне з провідних місць посідає захист інтересів та охорона прав усіх її громадян, у тому числі засуджених, і ефективна ресоціалізація колишніх злочинців. Саме ресоціалізація особи, звільненої з місць позбавлення волі, покликана забезпечити відновлення і розвиток її соціально корисних зв’язків і відносин з суспільством, розвиток цілісної особистості, здатної до об’єктивного ставлення як до оточуючого світу, так і до самої себе, світоглядного вибору, орієнтованого на загальнолюдські й національні цінності.
Програма ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, будується не стільки на викоріненні негативних рис характеру вчорашнього засудженого, скільки на формуванні у ньому позитивного (саморозвитку та самоудосконаленні). Ресоціалізація злочинця і звільненого від покарання повинна підтримувати його самоповагу, заохочувати формування його суспільних поглядів і звичок, які б допомагали йому реалізовувати можливості як повноцінного члена суспільства.
Мета дослідження. Дослідивши законодавче врегулювання питання ресоціалізації осіб, які відбули покарання у виді позбавлення волі, знайти недоліки та за допомогою науковців спробувати запропонувати їх вирішення, розбиваючи засуджених на категорії, оскільки при ресоціалізації людей, потрібно враховувати їх особисті якості.
Для написання цієї роботи були поставлені завдання:
1. дослідити законодавчу базу цієї роботи;
2. з’ясувати поняття методи, засоби, ресоціалізації та їх конкретне значення;
3. дослілити вплив праці та начання на перевиховання засуджених;
4. дослідити проблему ресоціалізації окремих категорій осіб;
5. з’ясувати перспективи розвитку правового регулювання ре соціалізації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі.
Об’єкт дослідження: суспільні відносини, що виникають при здійсненні виховного впливу на засуджених та їх ресоціалізації.
Предмет дослідження: нормативно-правова база, що регулює процес ресоціалізації осіб, які відбули покарання у виді позбавлення волі.
При написанні цієї роботи були використані такі методи:
Діалектичний. Згідно з його принципами всі явища суспільного життя органічно взаємозв’язані і взаємозумовлені. Вони постійно залежать одне від одного, перебувають у постійному русі і розвитку. З окремих явищ формується єдність їх складових частин і властивостей.
При дослідженні не можна не врахувати того факту, що засуджені є частиною суспільства, а не чимось інородним, а отже при перевихованні та ресоціалізації воно повинне сприяти та допомагати, бо під загрозою стоять перш за все їхні інтереси, як майнові так і немайнові.
Структурно-функціональний визначає системні ознаки, що збігаються за об’єктами дослідження від характеру їхньої трансформації:
класифікація (через групування правові явища і поняття співставляються, що допомагає скласти більш повне уявлення про дослідження);
систематизація (приводить розрізнення знання в порядок; дозволяє розглядати систему знання як нерозривне ціле).
При розгляді даної роботи для утворення цілісної картини спочатку вияснили загальні засади ресоціалізації, а вже потім для ширшого розуміння цієї проблеми структурні складові.
Формально-догматичний (спеціально-юридичний). Значення логічних прийомів як інструменту пізнання особливе велике, оскільки з їх допомогою формуються визначення, досліджуються поняття і категорії. За допомогою даного методу здійснюється зовнішня обробка правового матеріалу, опис і аналіз правовідносин, їх поняття, тлумачення, класифікація.
Перш ніж досліджувати цю театику було опрацьовано нормативну базу, на яку опирались під час її написання.
Історичний. Був використанні при виявленні історичних передумов, а також розвитку дослідження даної проблеми.
Джерельна база. Дана тема є не дуже широко розкрита у як у підручниках так і в дослідженнях окремих науковців, але досить важливим фактом є те, що її дослідження набуває все більшого поширення. Слід зауважити і те, що вже існують дисертації на дану тематику, а також її похідні, а це не може не радувати.
Структура роботи. Дана курсова робота складається із трьох розділів та семи підрозділів.