Проблеми формування оон

20.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

Зміст.
Вступ. 3
Розділ 1. ООН  універсальна система міжнародного співробітництва. 6
1.1. Створення ООН. Цілі та принципи її діяльності. 6
1.2. Основні органи Організації та їх функції. 11
1.3. Спеціалізовані установи ООН як глобальний механізм управління різними сферами міжнародного співробітництва. 17
Розділ 2. Напрямки реформування ООН. 23
2.1. Створення ефективного апарату управління та подолання бюрократизму. 23
2.2. Вдосконалення інструментарію миротворства і кризового регулювання. 28
2.3. Рада Безпеки: сценарії реформ. 34
Висновки. 41
Список використаних джерел та літератури. 43

Вступ.
Організація Об’єднаних Націй є унікальним і незамінним форумом обговорення глобальних проблем та пошуку шляхів їх розв’язання, інструментом врегулювання міжнародних конфліктів, підтримання миру і безпеки, розвитку співробітництва в політичній, економічній, соціальній та інших сферах. Проте в процесі своєї діяльності Організація постала перед рядом проблем, невирішеність яких загрожує загальмувати процес розвитку самої структури та світу загалом. Основними викликами, які має подолати ООН, є неефективність апарату управління, його бюрократизм, вдосконалення інструментарій миротворства, необхідність перетворень у Раді Безпеці.
В період невизначеності у світовому порядку та за великої кількості міжнародних акторів потрібна наддержавна структура, яка б могла взяти на себе відповідальність за регуляцію сфери міжнародних відносин. На даний момент єдиною і безальтернативною структурою такого типу є Організація Об’єднаних Націй, яка потребує змін. Відтак, дослідження проблем, з якими зіткнулася ООН, і можливих шляхів їх вирішення є актуальним завданням сучасної політологічної науки.
Предметом дослідження є ті виклики, перед якими постала Організація в процесі свого функціонування. Мета написання цієї роботи полягає у визначення напрямків та об’єктів реформування ООН, тобто що і яким чином необхідно змінювати для того, щоб ця організація змогла стати ефективним глобальним механізмом регулювання міжнародних відносин.
Відповідно до мети поставлено наступні завдання:
1) з`ясувати місце ООН та її спеціалізованих установ у сучасній системі міжнародного співробітництва;
2) з’ясувати суть проблем, з якими зіткнулася Організація;
3) знайти можливі шляхи виходу з проблемних ситуацій;
4) зробити висновки щодо перспектив розвитку ООН.
При розкритті суті проблеми використовував описовий, проблемно-тематичний, порівняльний та загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція).
Основу літератури з цієї теми становлять статі Белоногова А. “Другой ООН у нас нет” [2] та Бруза В. “Для адаптації до сучасних реалій. Рада Безпеки ООН: проблеми реформування” [5], в яких зазначаються практичні аспекти реформування та наголошується на необхідності проведення змін для того, щоб ООН стала справді дієвим механізмом щодо регулювання міжнародних відносин. Автори цих статей стверджують, що реформи мають проводитись в таких напрямках як вдосконалення інструментарію миротворства, можливий перегляд Статуту організації чи окремих його статей, зміни в кількісному складі Ради Безпеки та ін. Значне місце посідають монографії під ред. проф. П.А. Цыганкова “Международные отношения: теории, конфликты, организации: Учебное пособие” [12] та проф. Я.Й.Малика “Світова та європейська інтеграція: Навчальний посібник” [19], де розкриваються теоретичні аспекти питань. В цих підручниках науковці описують роль, причини та передумови утворення міжнародних організацій загалом та ООН зокрема. Крім цього зазначається про процес утворення Організації Об’єднаних Націй, цілі та принципи її діяльності; про головні органи організації, їх функції; про спеціалізовані установи, які складають систему ООН. Значна частина інформації знаходиться на сайті Організації Об’єднаних Націй [8], передусім про уже проведені зміни щодо реформування Секретаріату та решту програм, які були виконані для перебудови організації.
Структура роботи включає в себе:
• вступ, в якому розкрита актуальність обраної теми, визначені предмет, мета, завдання та методи дослідження, зроблено огляд використаної літератури і структури роботи;
• перший розділ, в якому описаний процес створення ООН, цілі та принципи її діяльності, основні органи Організації та її допоміжні структури – спеціалізовані установи;
• другий розділ, у якому окреслено напрямки реформування Організації Об’єднаних Націй – створення якісного апарату управління та подолання бюрократизму, вдосконалення інструментарію миротворства і кризового регулювання, сценарії реформ Ради Безпеки;
• висновок, де узагальнено головні ідеї даної роботи і зроблено перегляд ролі ООН як головного арбітра сучасних міжнародних відносин;
• список використаних джерел та літератури.