Поняття права спільної сумісної власності подружжя

60.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І Поняття права спільної сумісної власності подружжя ……………..8
1.1. Принцип спільності нажитого у період шлюбу майна 8
1.2.Правовий режим спільного майна подружжя…………………………16
РОЗДІЛ ІІ “Власна справа”, як об’єкт права спільної сумісної власності подружжя 23
2.1. Поняття “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя 23
2.2. Особливості виникнення і здійснення права спільної сумісної власності на “власну справу”, як об’єкт спільної сумісної власності подружжя 30
РОЗДІЛ ІІІ Поділ “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя 39
ВИСНОВКИ 53
СПИСОК ВИКОИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 59

ВСТУП

Сімейний кодекс України, автором якого є Зореслава Ромовська є проривом в українській юриспруденції. Кодекс, справді, може слугувати еталоном для інших країн і бути взірцем для вітчизняного законодавця при підготовці багатьох законодавчих актів.
Ним передбачено дві форми сімейного майна: 1) особиста приватна власність чоловіка або дружини, 2) спільна сумісна власність подружжя. У разі розірвання шлюбу особиста приватна власність залишається її власникові, а спільна – ділиться навпіл. Закон докладно розписав, що до якої категорії належить, але на практиці межа між ними розмивається.
Крім того положення Сімейного кодексу щодо правил поділу майна, зокрема, їх практичне застосування теж можуть викликати певні труднощі. Норми 8 глави СК України відносно права спільної сумісної власності подружжя, а саме ст. 71, яка визначає способи й порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя виділяють декілька правил поділу такого майна.
Зокрема, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України, який встановлює аналогічне правило, відповідно до якого компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Правило, згідно з яким “присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду”. Тобто один із подружжя, який звертається до суду з позовом про поділ майна і який бажає залишити за собою певне майно, зобов’язаний попередньо внести грошову суму на депозитний рахунок суду. Таке положення повністю захищає подружжя, оскільки можливість виконання рішення суду є очевидною.
Як же повестися, якщо другий з подружжя теж бажає залишити за собою визначене майно за яке йому присуджена грошова компенсація. При цьому враховуються інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Недостатня конкретизація цих “інших обставин” може призвести до різного тлумачення і зловживань. Звичайно ж, визначити всі фактори, які могли б впливати на рішення суду щодо присудження такого майна тому чи іншому з подружжя, неможливо, однак доцільно було б скласти невичерпний перелік таких “інших обставин”. Як суд ставитиметься, наприклад, до такої обставини, як фактичне володіння майном? Що переважатиме – інтереси неповнолітньої особи чи фактичне перебування майна в одного з подружжя?
Сьогодні гасло “з милим рай і в курені” дещо втратило свою актуальність. Оскільки, добробут є одним з найважливіших чинників щасливого подружнього життя. Там, де закінчуються гроші починаються проблеми і непорозуміння. Тому, щоб цього не сталося люди всіляко намагаються попередити кризу в сім’ї, відкриваючи так звану “власну справу”, або “бізнес”. Але чи завжди вдається поєднати сім’ю та бізнес? Звичайно, що ні, і конфлікти в подружжя виникають не тільки через те, хто має займатись підприємництвом, але і через те, хто буде готувати борщ і доглядати дитину. Український законодавець додав до суто сімейних і деякі юридичні ускладнення, на вирішення яких слід зосередити свою увагу.
На перший погляд усе здається просто. Так, спільно придбане під час шлюбу майно (за винятком предметів індивідуального користування), стає об’єктом спільної сумісної власності.
До особистої приватної власності належить майно: 1) набуте до шлюбу; 2) нажите вже в шлюбі, якщо воно було подароване або дісталося в спадщину; 3) придбане чоловіком або дружиною в шлюбі, але за кошти, які особисто належать йому або їй.
Крім того, особистою приватною власністю є кошти, отримані в порядку відшкодування збитків за пошкоджену річ.
Вища математика починається зі ст. 57 СК: якщо в придбання майна подружжя вкладало не тільки спільні сімейні, а й свої особисті кошти, то спільна і особиста частка кожного в цьому майні визначається пропорційно його внескові. Тобто виходить приблизно так: якщо дружина вкладала свої гроші в молоко, ліки, одяг і взуття для дітей, а чоловік – у дохідний магазин, то йому після розлучення дістанеться дохідний магазин, а їй – почуття виконаного материнського обов’язку. Словом будь-який закон нічого не гарантуватиме, якщо справу буде вести нікудишній адвокат. Відтак стверджується, що проблема права спільної сумісної власності подружжя є актуальною, багатоплановою і системною.
Виділяючи актуальність даного дослідження, не можна не згадати про практичне значення його результатів. Досліджувана тема має велике значення не тільки для юристів, але й для пересічних громадян, оскільки дозволяє з’ясувати що таке “власна справа”, що до неї відноситься. Розкриває особливості виникнення і здійснення права власності на неї. За допомогою дослідження можна проаналізувати наслідки поділу “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя. Можна побачити особливості її поділу в різних ситуаціях, тим самим з’ясувати які проблеми постають при вирішенні такого питання.
Крім цього дослідження показує яким чином можна попередити виникнення такого роду проблем та захистити свої права. А також висвітлює правові методи збереження в сім’ї принципу рівноправ’я.
Метою даного дослідження є з’ясування сутності “власної справи”, як об’єкта спільної сумісної власності.
Поставлена перед дослідженням мета визначила основні завдання наукового пошуку:
– з’ясувати сутність поняття права спільної сумісної власності;
– дати характеристику “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя;
– з’ясувати особливості виникнення права спільної сумісної власності на “власну справу”, як об’єкт спільної сумісної власності подружжя;
– розглянути процес здійснення права спільної сумісної власності на “власну справу”, як об’єкт спільної сумісної власності подружжя;
– проаналізувати наслідки поділу “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя;
– запропонувати шляхи вирішення проблеми.
Об’єктом дослідження є відносини, які виникають з появою “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя.
Предметом даної роботи є нормативні акти, судова практика, погляди вчених в цій галузі, які стосуються такого об’єкта права спільної сумісної власності подружжя, як “власна справа”.
При досліджені проблеми права спільної сумісної власності подружжя були використані джерела та література різних авторів. Базовими були Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р.// Відомості Верховної Ради України №№ 21 – 22, ст. 135 та Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України №№ 40 – 44, ст. 365. Крім них використовувались коментарі до сімейного та цивільного кодексів, підручники з сімейного права України, статті вчених, а саме: Ю. Котнюк, О. Іванов, Е. Суханов і т.д., а також інша література.
Дослідження будується на використані ряду наукових методів і підходів в тій мірі, в якій вони адекватні об’єкту, предмету і завданням дослідження.
Важливе значення, з урахуванням системності як сутнісної ознаки правової матерії, мав системно – структурний метод. За його допомогою було встановлено місце різних правових явищ, що відносяться до права спільної сумісної власності подружжя, у правовій системі.
Звичайно, центральне місце серед методів даного дослідження займає формально – логічний метод. Такі прийоми даного методу, як опис і аналіз, тлумачення і класифікація застосовувались при дослідженні практично всіх правових явищ, що пов’язані з категорією права спільної сумісної власності подружжя.
Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, які складаються з підрозділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. Перший розділ включає принцип спільності нажитого у період шлюбу майна та правовий режим спільного майна подружжя, другий – поняття “власної справи”, як об’єкта права спільної сумісної власності подружжя та особливості виникнення і здійснення права спільної сумісної власності на неї, а третій розділ розкриває особливості поділу “власної справи”.