Політична концепція націонал-соціалізму

60.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

Зміст
Вступ 3
Розділ І. Націонал-соціалізм як різновид націоналістичних ідеологій 6
1.1 Типологія концепцій націоналістичного спрямування 6
1.2 Нацизм: витоки та джерела 12
Розділ ІІ Націонал-соціалізм як політична концепція Німеччини 17
2.1 Ідейні засади націонал-соціалізму 17
2.2 Прихід А. Гітлера до влади та поширення політичної концепції націонал-соціалізму 22
2.3 Позитивна спадщина націонал-соціалізму 30
Висновки 35
Список використаних джерел та літератури 37

Вступ

Шукаючи вихід з того нестерпного становища, яке склалося в Німеччині після революції 1918 року та поразки в першій світовій війні, в умовах економічної руйнації і занепаду, завалення грошової системи, масового безробіття і самогубств, гострих класових конфліктів тощо вона знайшла короткий шлях до стрімкого відродження, на хвилі якого прогресує і до сьогодні. Цим шляхом, який допоміг Німеччині порвати з минулим і вийти на дорогу, що вела прямісінько у майбутнє, виявилася, хоч як це парадоксально й дико звучить для нашого вуха, велика трагедія і водночас велика перемога націонал-соціалізму, – перемога всупереч тій поразці, що її він зазнав у другій світовій війні. Націонал-соціалізм програв мілітарно, але ідеологічно й організаційно здійснив те, чого прагнув: змусив Німеччину порвати назавжди й безповоротно з минулим і присилував її здійснити прорив у майбутнє.
Націонал-соціалізм для Німеччини був тим самим, що й комунізм для Росії, – у тому розумінні, що це була справжня, хоч і зовсім інша за своїми характеристиками, революція, яка допомогла німцям покласти край хронічній історичній відсталості, консерватизмові, рутинності, вічній другорядності, у стислі історичні строки вихопитися до нових форм суспільного устрою, знайти нові форми соціального співробітництва всередині нації.
У практиці націонал-соціалізму, якщо дотримуватися об’єктивності, поруч з огидним було багато чого такого, що передбачливо працювало на розвиток сьогоднішньої Німеччини і сприяло складанню того явища, котре згодом дістало назву “німецького дива”. В основі цього дива лежали деякі істотні практичні здобутки німецького націонал-соціалізму, – саме того націонал-соціалізму, що його тиранічними засобами запровадив у життя в гострій боротьбі з іншими напрямками націонал-соціалізму не хто інший, як засуджений, подібно до Герострата, на довічну анафему Адольф Гітлер. Тому, що Німеччина сьогодні знову стала “локомотивом Європи” і осердям її об’єднання в нову історичну спільноту, світ зобов’язаний боротьбі проти націонал-соціалізму та фашизму, яка довела необхідність переходу від конфронтації на Європейському континенті (пов’язаної з тривалим історичним періодом формування держав-націй та їхнім змаганням за місце під сонцем) до загального братання та спільного протистояння майбутнім викликам історії. Але разом із тим саме націонал-соціалізм якнайпарадоксальнішим чином створив той феномен, котрий заклав основи нинішньої соціально-політичної гармонізації у Німеччині та скандинавських країнах. Цей феномен, там сам факт „німецького дива” створюють актуальність нашого дослідження.
Проблему політичної концепції націонал-соціалізму досліджували такі вчені, як Бондаренко К., Липовецька М., Касьянов Г., Онацький Є. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є політико-історичні процеси в 1920і-1950і роки.
Предметом дослідження є політична концепція націонал-соціалізму.
Мета дослідження полягає в характеристиці політичної концепції націонал-соціалізму. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати різні концепції націоналістичного спрямування;
2. Визначити витоки та джерела нацизму;
3. Проаналізувати розвиток політичної концепції націонал-соціалізму в Німеччині;
4. Дати характеристику наслідкам націонал-соціалізму.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, та списку використаної літератури.