Лексико-стилістичні особливості мови сучасних публіцистичних текстів США

60.00 

Скачати курсову роботу

Категорія:

Опис

План
Вступ………………………………………………………………………..……3

1. Розділ 1. Функціональні особливості публіцистичних текстів як різновиду масової комунікації ……………………………………………………………….……7
1.1.Функції ЗМІ………………………………………………..…………………7
1.2.Зв’язок політики та ЗМІ .………………….……….…………..….…………9

2. Розділ 2. Лексико-стилістичні особливості мови публіцистичних текстів
США ….…………………………………………………………….…….…….11
2.1.Використання неологізмів у публіцистичному стилі ..…………….….…11
2.1.1. Словоскладання.……………………………………………………….….12
2.1.2. Афіксація………………………………………….….…………….…..….14
2.1.3. Конверсія………………………………………..…….…………..……….15
2.1.4. Розвиток значень слів…………………………………………..…………16
2.2. Використання метафори у публіцистичному стилі ………………..……17
2.3. Використання метонімії у публіцистичному стилі …………………..….25
2.4. Використання спеціальної лексики у публіцистичному стилі……..……..30
2.4.1. Використання термінів у публіцистичному стилі ……………………….31
2.4.2. Використання професіоналізмів у публіцистичному стилі …………….33
2.5. Використання сленгу у публіцистичному стилі ….…………….……….…34
2.6. Використання кліше у публіцистичному стилі ………..…………………37
2.7. Використання скорочених слів у публіцистичному стилі …..……………40
2.8. Використання запозичень та інтернаціоналізмів у публіцистичному
стилі ……………………………………………………………………………………44
Висновки….……………………………………………………………..……….50
Список використаної літератури.. ..…..……………………………..….….…..52
Додатки ………………………………………………………………………….56

Вступ

Публіцистичний стиль покликаний інформувати та переконувати, формувати настрої в суспільстві та впливати на свідомість населення. Реалізується публіцистичний стиль через засоби масової інформації (ЗМІ), до яких відносять радіо, телебачення, а також друковані ЗМІ, тобто періодичні видання. В даній роботі розглядатимуться друковані ЗМІ. Актуальність дослідження саме публіцистичного стилю зумовлюється необхідністю вивчення мови газети як одного із основних засобів масової комунікації [19, 4].
Мова газети має свої характеристики: оцінність, загальнодоступність, комунікативна загальнозначимість, експресивність, стандартизованість [8, 19].
Специфіка публіцистичного тексту полягає в тому, що його основною функцією є забезпечення інформацією, яка як подається так і відбирається в такий спосіб, щоб вплинути на свідомість читача і створити позитивний чи негативний образ того, про що повідомляється. Вплив здійснюється за певними законами. Для досягнення мети існують різні засоби, зокрема використання лексико-стилістичних особливостей мови. Саме про них буде іти мова в даній роботі.
На сучасному етапі розвитку мови США спостерігається тенденція до використання великої кількості спеціальної та розмовної лексики, а також неологізмів та інших мовних засобів у друкованих виданнях.
Розмовні одиниці можуть як привернути увагу так і дати інформацію з допомогою мінімуму мовних засобів. Вони володіють високим рівнем експресивності і їхня присутність пожвавлює текст [20, 5].
До розмовної лексики відноситься загальновідома та загальновживана лексика, а також спеціальна розмовна лексика, що використовується певними групами населення: жаргонізми, професіоналізми, варваризми, сленг.
Найчастіше в публікаціях з’являються сленг та професіоналізми. Використання сленгу в публіцистичних текстах дозволяє створити ефект присутності та невимушеності, що сприяє зацікавленню читачів та впливу на їхню свідомість.
Терміни та професіоналізми досить часто використовуються в публіцистичних текстах для подачі достовірної та детальної інформації про певні явища, події, факти. Один і той же термін у різних галузях науки може позначати різні поняття, а також піддаватись детермінологізації та метафоризації, що дозволяє, користуючись загальновідомими термінами, виражати різноманітні поняття. Широке використання термінів в публіцистичних текстах пояснюється і тим, що у різних контекстах проходить їх функціональна переорієнтація шляхом переломлення семантичних компонентів [25, 199].
В лексиці наукової та технічної літератури можуть бути і неологізми, що виникають, здебільшого, як назви нових предметів, понять [3, 156]. Звичайно, неологізми – нові слова, мовні звороти та нові значення слів чи зворотів, що виникають в мові в зв’язку з розвитком суспільства та новими його потребами [3, 154] – виникають і в інших сферах людського життя. Інтенсивне пізнання оточуючої дійсності, стрімкий розвиток суспільного життя зумовлюють необхідність постійного виникнення нових найменувань [25, 189]. Преса, в свою чергу, є одним із активних засобів популяризації нових слів, зокрема з соціально-політичної сфери функціонування, в ній найбільше інтенсивно відбувається процес перевірки, відбору і закріплення у всенародному вжитку лексичних неологізмів, виникнення яких зумовлено настійною суспільною потребою [25, 189].
Існують й багато інших засобів виразності публіцистичного тексту, наприклад, вживання інтернаціоналізмів та запозичень, скорочених слів, метафор, метонімій, тощо.
В словниковому запасі сучасного американського варіанту англійської мови є багато слів, які були запозичені з інших мов в різний час і за різних історичних обставин. Запозичення певних слів може відбуватися разом із запозиченням певних речей, предметів, понять з інших країн, а разом з ними і назв. Іншими причинами запозичень є підбір експресивних слів, синонімів, слів з тонкими відтінками значення та з інших мотивів [3, 36-37]. В американському варіанті англійської мови спостерігаються запозичення з латинської, грецької, французької, російської, польської, португальської, голландської, італійської, іспанської мов, мов тубільного населення та інших [3, 38-56]. Тривалі економічні, політичні, культурні зв’язки між різними народами викликали до життя, окрім запозичень, певну групу слів, що походять з одного джерела та існують в багатьох мовах. Такі слова називаються інтернаціоналізми [3, 178 – 179]. Інтернаціональні слова існують в різних галузях людської діяльності, тому закономірно, що друковані ЗМІ, які висвітлюють сфери людського життя, насичені великою кількістю інтернаціональних та запозичених слів.
Скорочені слова, перш за все, виконують функцію компресії інформації, що відповідає такій особливості газетного стилю як тяжіння до стислості. Зазвичай скорочуються назви різних організацій, установ тощо, а також частовживані та загальнозрозумілі слова.
Метафори та метонімії використовуються перш за все із метою пожвавлення тексу, надання йому образності. В певних випадках вони використовуються для пояснення наукових явищ.
Оскільки науковці схиляються до думки, що саме ЗМІ визначають більшість настроїв в країні, відношення мас до політики та окремих політичних діячів та подій, які відбуваються в державі, то зрозуміло, що на сьогодні дослідження особливостей мови публіцистичних текстів США є дуже актуальним
Дослідженням метафори займались такі науковці як Н.Д.Арутюнова, Н.Д.Бессарабова, В.Н.Телія. Дослідження неологізмів проводили Ю.К.Волошина, Г.А.Міклашевської. Терміни досліджувались М.Г.Мосіковою, В.С.Тєрєховою. А.А.Барченко досліджував кліше.
Актуальність обраної теми визначається необхідністю проведення аналізу газетного стилю США та опису лексико-стилістичних особливостей мови публіцистичних текстів.
Об’єктом дослідження є лексичні одиниці американського варіанту англійської мови.
Предметом дослідження виступають лінгво-когнітивні особливості мови публіцистичних текстів США.
Метою роботи є дослідження лексико-стилістичних особливостей мови публіцистичних текстів США.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
1. описати функції друкованих ЗМІ та їхній вплив на свідомість;
2. виявити та описати лексико-стилістичні особливості мови публіцистичних текстів США.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються функціональні особливості публіцистичного стилю США.
У другому розділі аналізуються лексико-стилістичні особливості мови публіцистичних текстів США.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
В додатку ілюструється використання лексико-стилістичних особливостей мови публіцистичних текстів США.
В роботі використовувався метод аналізу мовознавчої літератури, обробки та відбору необхідної інформації.
Теоретична цінність роботи полягає в тому, що в ній представлено опис основних лексико-стилістичних особливості мови публіцистичного тексту США.
Практична цінність роботи зумовлюється можливим її використанням як ілюстративного матеріалу у навчальних закладах під час вивчення лексико-стилістичних особливостей мови публіцистичного тексту США.